|
Кожна жінка в цьому світі унікальна та заслуговує великої уваги та поваги! Адже жінки можуть усе! Вони успішно виховують дітей, допомагають реалізуватися чоловікові, вирішують негаразди та неприємності, будують кар’єру, а ще ведуть домашнє господарство та готують смачні страви. І найголовніше – уміють все це поєднувати і виглядати одночасно успішною, сильною, чарівною і ніжною.
Енергійна, красива, активна, добродушна і творча – такими словами можна розпочати розповідь про молоду баштанчанку – турботливу доньку, дружину і маму, вірну подругу, гарного спеціаліста, депутатку Баштанської районної ради – Лілію Вікторівну Бондаренко (фотоальбом робіт Л. Бондаренко за цим лінком).
Друзі! Щоб першими читати важливі публікації у районній газеті, запрошуємо вас передплатити "Голос Баштанщини" (за цим лінком)!
Народилась Лілія Бондаренко 14 серпня 1985 року у м. Баштанка. Після закінчення школи у 2003 році вступила до Миколаївського державного аграрного університету, який закінчила у 2009 році та отримала диплом магістра менеджера-економіста.
 – Почала свою трудову діяльність досить рано. У 19 років вже працювала бухгалтером у Баштанській районній лікарні. Працюючи у бюджетній сфері, все-таки, хотілось спробувати свої сили в системі державного управління, – розповідає Лілія. – Зараз займаю посаду начальника фінансового відділу Баштанської районної державної адміністрації. Сподіваюсь в повній мірі реалізувати себе на даній посаді.
Крім цього, Лілія Бондаренко – депутат восьмого скликання Баштанської районної ради, була обрана від політичної партії «Слуга Народу».
– Чому я стала депутатом? Мабуть, як би це банально не звучало, але мені не байдуже моє майбутнє, майбутнє моєї родини, мого міста і держави загалом. Депутатство – це можливість впливати та змінювати на краще суспільне життя. Звісно, сьогодні районна рада має небагато повноважень та немає великих ресурсів для якихось амбітних проєктів, та все-таки гадаю, що депутатська діяльність є новим та дуже цінним досвідом для мене, тому вдячна баштанчанам за цей шанс, за довіру, яку отримала.
Результат моєї діяльності – громадська думка, думка моїх виборців, тільки так і не інакше, – говорить Лілія Бондаренко.
Лілія – щаслива дружина та супер-матуся для своїх двох чудових донечок, яка зав-жди дає їм можливість розвивати свої таланти та захоплення.
– Наша родина дуже дружня. З чоловіком Вадимом одружені 18 років. Ми маємо власні правила у сім’ї – чути, підтримувати та розуміти один одного. Діти у нас талановиті та творчі. Намагаємося якомога більше проводити з ними час, постійно цікавимося їхніми успіхами.
Старша донечка Ніка навчається у 6 класі, відмінниця, неодноразова переможниця олімпіад з української та англійської мови, пише вірші. Займається танцями з трьох років у хореографічному колективі «Надія» БДЮТ.
– Ніка за характером досить схожа на мене, у неї захоплення абсолютно різні, і подекуди протилежні один одному. Сьогодні вона хоче малювати, завтра пише вірші, потім знову записалася в шкільний театральний гурток. З нею ніколи не сумно. А ось Лада, якій вже виповнилося шість років, досить послідовна у своїх захопленнях. Їй подобається співати. Вона вже рік ходить у Баштанську дитячу музичну школу, – говорить Л. Бондаренко. – Я насолоджуюсь материнством кожну мить. Не завжди все встигаю. Але точно знаю чого хочу: щоб мої діти стали гідними людьми. А для цього мамі потрібно працювати і бути прикладом для наслідування. «Хочеш бути успішною? Не відкладай свої справи на завтра», – так ще змалечку мене повчали. І тепер я з впевненістю кажу: це таки працює. Головне – чітко планувати свій день. Сьогодні мені цікаве та важливе все – моя родина, політична діяльність, робота і творчість. Та найважливіше – розвиток моїх дітей. Різноманітні гуртки, а далі – змагання, конкурси – не пропускаємо жодного. Бо ж для доньок так важливо відчувати батьківську підтримку. Навзаєм ми отримуємо найцінніше – щирі та дружні стосунки з донечками.
Творчі діти – творча мама, саме так можна сказати про пані Лілію. У вільний від роботи час вона обожнює творити щось своїми руками – вишиває бісером, в'яже гачком, ліпить з глини… (фотоальбом робіт Л. Бондаренко за цим лінком).
– Зазвичай, коли усі засинають, берусь за улюблену справу. Це такий собі релакс і час для наведення ладу з думками й планування нового, не менш насиченого й цікавого дня, – ділиться своїми думками Л. В. Бондаренко.
З 2016 року Лілія є членом творчого об’єднання «Колорит» міського Будинку культури. Вона неодноразово представляла свої роботи на різних виставках, благодійних ярмарках.
– Саме материнство наштовхнуло мене проявити себе з творчої сторони. Розпочалося все після народження Нікусі. Змалечку вона виступала де тільки могла: на святкових ранках та виставах у садочку, в будинку культури з танцювальним колективом тощо. На телепередачу «Дитячий майданчик» Миколаївського телеканалу вона також потрапила у три роки, як найменша учасниця образотворчої студії «Веселка» (керівник Олена Козявко). У подальшому Ніку продовжували запрошувати на зйомки у «Дитячому майданчику», але вже як актрису. Тому мені, як кожній мамі, хотілося гарно одягати свою красуню. Так я почала вишивати бісером. Зупинилася тільки тоді, коли вже з’явилася ціла колекція одягу, – з посмішкою розповідає Лілія.
Талановита людина – талановита в усьому, з цим твердженням ми погоджуємося кожного разу, коли відкриваємо для себе талант певної людини.
Ягоди, які хочеться з’їсти, ляльки, від яких не можна відвести очей, квіти, аромат яких хотілося б вдихнути... Оригінальні й реалістичні речі створює Лілія Бондаренко. Виготовляє їх з полімерної глини і декорує ними посуд, жіночі прикраси. Кожна нова річ – ексклюзивна, молода жінка вкладає в неї свої сили і натхнення. Лілія каже: «Виготовляти таку красу не важко, але процес пот-ребує певних навичок. На перший погляд здається, що все просто, проте, коли починаєш робити, то не завжди вдається».
Для своїх виробів Лілія використовує полімерну глину тільки вищої якості з широкою гамою кольорів. На один такий витвір майстриня витрачає один, а іноді і два вечори. Одна робота з квітів на чашці складається із десятків дрібних деталей. Рукоділля – це магія, коли з нічого виникає краса.
– Захоплення ліпленням – це вже заслуга меншенької донечки – Ладусі. Спочатку разом з нею створювали різні «мультяшні» фігурки з тіста для дитячого ліплення, а потім мені в голову запала думка, чи не має такого пластиліну, що застигає… Інтернет мені допоміг. Зупинилася, коли вже зрозуміла, що наліпила дуже багато виробів, – згадує Л. Бондаренко.
Коли виріб з глини вже готовий, майстриня відправляє його до спеціальної духової шафи, де при температурі від 100 до 130 градусів він запікається, стає твердим і набуває міцності. Перед цим готові вироби Лілія обробляє й декорує, розфарбовує пастельними фарбами, а потім збирає компоненти вже у велику окрему прикрасу. Дівчина зізнається, найскладніше для неї виготовляти квіти та ягоди, а от цукерки і ляльки – ні.
Свої роботи Лілія не продає, а дарує друзям.
– Якщо ліплю квіти з полімерної глини, то для прик-ладу беру справжню квітку, і сама її розфарбовую. Не можу собі дозволити копіювати чиюсь роботу, бо скільки праці і часу вкладаю у виріб, що він не може бути копією, тільки оригінал.
Мої діти, моя родина – це серце, а моє мистецтво, захоплення – повітря, – каже молода майстриня. – Мрію своєю творчістю допомагати хворим діткам. З радістю віддала б свої роботи для благодійної акції у разі перерахунку коштів хворій дитинці або благодійному фонду, бо не з чуток знаю, як це, коли хворіє дитина.
Наша «торопижка» Ладуся з’явилася на світ у вісім місяців і додала сотню сивих волосин на голови усім рідним. Вже після 6 років трохи можу гуморити про це, але тоді було дуже страшно. Півтора місяці наша крихітка стійко боролася за життя, дихала і їла через трубочки. Тоді я зрозуміла, що найголовніше у житті коли твої діти живі і здорові, все інше неважливо. Дай Боже всім діткам і медичним працівникам міцного здоров’я. Знаєте, я б ніколи не подумала, що лікарі такі набожні люди. У Миколаївській дитячій реанімації взагалі працюють янголи у білих халатах.
І про нашого педіатра – Оксану Шпарук – ніколи не забуваємо, вона наш персональний янгол-охоронець, бо перший рік життя Ладусі був дуже важкий... Бережіть і любіть своїх діток.
Найбільше Лілія Вікторівна цінує в людях відвертість, щирість, толерантність.
У плинності звичайних справ іноді так хочеться чудес… Є такі люди, як Лілія Бондаренко, яка своєю творчістю вносить у наше життя ту краплю чарівництва, що розфарбовує буденність у яскраві кольори.
На завершення хотілося б побажати талановитій баштанчанці Лілії Бондаренко не зупинятися на досягнутому, пізнавати та відкривати для себе і навколишніх щось нове, а її донечкам – творчих злетів, натхнення та ще багато-багато нових перемог!
Опубліковано у "Голосі Баштанщини"
№13 від 3 квітня 2021 року:
| 
