 Наш проєкт «Талановита молодь Баштанщини» за інформаційної підтримки районної газети «Голос Баштанщини», уже четвертий рік поспіль знайомить читачів з молодими талантами нашого міста і району. Як складуться долі учасників проєкту, вирішуватимуть вони самі – чи пов’яжуть власні творчі здібності з професійною діяльністю, чи ні – то вже їхній вибір.
А сьогоднішній матеріал цікавий тим, що розповідає про нашого земляка, баштанчанина – Олега Коркушка, який обрав для себе акторську долю і вже немало досягнув у цій професії (закінчив Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого). Погодьтеся, що для нашого невеличкого провінційного містечка професія актора – то щось недосяжне і майже легендарне. Фільмографія молодого актора говорить сама за себе. І це тільки роботи у кіно, а ще театральні вистави. Матеріали про Олега є у мережі на різних сайтах: інтерв’ю, виступи на телебаченні, фільми, де він зіграв багато, як для такого молодого актора. Він багатогранний, талановитий, неординарний, глибокий. Його ім’я ще у 2017 році вже входило до рейтингу топ-15 молодих акторів, де поряд із прізвищем названа найвизначніша риса актора – внутрішній світ.
Друзі! Щоб першими читати важливі публікації у районній газеті, запрошуємо вас передплатити "Голос Баштанщини" (за цим лінком)!
Ми попросили його розповісти про себе. Лист Олега і буде опублікований у матеріалі, а його фільмографію знайшли у мережі.
Ірина МАЛЯРЧУК
Фільмографія Олега Коркушка
2014 рік – «Гніздо горлиці»; серіал «Швидка допомога». 2015 – «Безсмертник» (грав Антона Соколенка). 2016-2017 – «Райське місце» (Мирон).
2016 – «Чорна квітка» (Есклер); «Підкидьки» (Денис); «Одинак» (Абраменко); «На лінії життя» (Руслан Жаров); «Команда» (Славік).
2017 – «Що робить твоя дружина?» (студент); «Фахівці» (Гнат); «Веселка в небі»; «Пес-3» (Артур); «Невиправні» (Руслан); «Ментовські війни. Одеса» (дезертир); «Лінія світла»; «Коротке слово «ні» (Юрок); «Всупереч долі» (Денис Алексєєв); «Родинні зв’язки» (Сергій, хлопець Насті) «Віддай мою мрію»; «Новорічний ангел» (Макс); «Затемнення»; «Благими намірами» (Артем); «Втікачка»
2019 – «Фантом»; «Слідчий Горчакова» (Олександр Столбовий); «Клевер бажань» (Вітьок); «Як довго я тебе чекала» (Сергій); «Зоя» (Льоша); «Дорога додому»; «Артист»; «Слідчий Горчакова-2» (Олександр Столбовий).
Молодий актор про свій шлях
«Вітаю! Я – Олег Коркушко. Актор. Народився в Баштанці. У 95-му. Якось так склалося, що я пішов у другий клас одразу, перший був при садку, а я вже рвався в школу. Хотілося б висловити подяку Світлані Тимофіївні Котєговій, вона була моїм першим учителем, і мені пощастило отримати від неї таку турботу, яку б передавав дітям, коли б я був педагогом.
Потім я вступив до Баштанської гімназії в п’ятий клас. Моїм класним керівником була Ірина Василівна Гармаш. Це дуже проста, весела і щира людина, вчитися в її класі було справжнім задоволенням. Так, в принципі, в гімназії все було круто.
Не можу сказати, що мав серйозні амбіції з приводу акторської професії. Так, були якісь виступи, але так, щоб «горіло все всередині» не було. Хотів бути істориком, юристом, філософом навіть. Власне, на ці факультети в першу чергу і подавав документи. Але, здається, саме сестра мені запропонувала спробувати подати на акторський. Ми з мамою жили три тижні в гуртожитку цирку, поки я проходив вступну кампанію в Київському національному університеті театру, кіно і телебачення імені Карпенка-Карого.
Я знаю дуже багато історій, коли батьки були проти акторства, і діти або втрачали мрію, або знаходили в собі сили йти в актори всупереч усьому. Але частіше – втрачали мрію. Мені пощастило: мої рідні підтримували, як могли, і, так судилося, що я став студентом. Моїм майст-ром (так у нас називають людину, яка набирає собі курс) став Микола Миколайович Рушковський. Це був фантастичний чоловік: я іноді не вірю сам собі, усвідомлюючи, що знав його 8 років. Він, на жаль, помер в позаминулому році… Ви можете подивитися фільм «Рушковці. Шлях майстра», там про нього сказано набагато більше, ніж я зможу розповісти сухо на аркуші.
Цікаво, я свої вірші і прозу декламував під різними псевдонімами, щоб не здогадалися, що перед ними їх автор та не прогнали, бо якийсь хлопець сказав біля входу до аудиторії з екзаменаційною комісією: «Зі своїми не можна ...». Злякавшись, я не зізнавався, що граю своє ж. Звісно, мене розкусили, але не прогнали і я потрапив у зовсім інший світ. Було відчуття чарівництва, ось як в Гоґвортсі (вигадана школа чарівництва із серії романів Джоан Роулінг «Гаррі Поттер» – ред.), 100 відсотків! Ми вивчали щось абсолютно унікальне з ранку до ночі, щось на рівні душі, і потім перетворювали це в ремесло.
 Мій перший фільм – «Гніздо горлиці» Тараса Ткаченка, там я познайомився з Риммою Зюбіною. З нею удвох, вже чотири роки, ми граємо виставу «Це все вона». Зараз вистава перейшла в гастрольний режим. Думаю, варто її привезти і в Баштанку, якщо, звичайно, буде така можливість. Це гостра п’єса Андрія Іванова про відносини дітей і батьків.
У 2013 році я вступив у Молодий театр на Прорізній, де і прослужив 5 років. Було дуже багато ролей, як на малій так і на великій сценах. Паралельно з роботою в театрі, я інтенсивно знімався в кіно. На сьогоднішній день є близько 40-50 проєктів. Можу відзначити свої роботи в серіалах: «Слідчий Горчакова», «Всупереч долі», «Дорога додому», «Родинні зв’язки», «Благими намірами». Пощастило попрацювати і на телебаченні. На «UA: «Суспільне» з Дмитром Хоркіним, Марічкою Штирмбуловою і режисерсько-продюсерською групою ми створювали пізнавальну передачу «Лайфхак по-російські», думаю, що ви дивилися. Річ хороша. Зараз працюю в театрі-майстерні Миколи Рушковського, який ми створили на базі курсу, так що із задоволенням запрошую вас до Києва, на спектаклі.
Нині в Баштанці буваю рідко. Але сумую за батьками і приїжджаю. Іноді і в гімназію заходжу. Це трохи трепетна справа для мене, чому – не знаю. Ось зараз теж планую заїхати до рідного міста.
На картоплю!!!»
Опубліковано у "Голосі Баштанщини"
№60-61 від 25 липня 2020 року:
|
