Баштанка.НЕТ
Сайт Баштанського району. Баштанський район, Баштанська республіка - наша історія. Найкраще місто - Баштанка Сайт Баштанського району. Баштанський район, Баштанська республіка - наша історія. Найкраще місто - Баштанка

Нд, 26.01.2020, 12:31

Сайт Баштанського району. Баштанський район, Баштанська республіка - наша історія. Найкраще місто - Баштанка Сайт Баштанського району. Баштанський район, Баштанська республіка - наша історія. Найкраще місто - Баштанка

Вітаю Вас, Подорожній | RSS

РеєстраціяВхід

 
Головна сторінка Баштанка.НЕТ
Меню сайту

Категорії  СТАТЕЙ

Спорт
Освіта
Історія
Політика
Культура
Медицина
Економіка
Видатні люди Баштанки та району
РС ГУ ДСНС
Суспільство
Баштанське УЕГГ
Виконавча влада
Управління юстиції
Реєстраційна служба
Управління статистики
Місцеве самоврядування
Інформування населення
Баштанський відділ поліції
Державна фіскальна служба
Фонд соціального страхування
Центральна районна бібліотека
Баштанський міжрайонний відділ лабораторних досліджень
Управління державного казначейства у Баштанському районі
Управління Держпродспоживслужби в Баштанському районі
Відкритий Міжнародний університет розвитку людини "Україна" у м. Баштанка
 
Форма входу

Зверніть увагу!
Сьогодні відвідували сайт:

 
 
Баштанка рекламна
 
 

ВИПАДКОВІ ФОТО:

Виставка робіт Олександра Бондаренка:

-14:

Конкурс "А я - україночка":

-19:

 

Головна » Статті » Баштанський район » РС ГУ ДСНС

Збережемо врожай!
 Розпочалися жнива – особливо пожежонебезпечний період для ранньої групи зернових культур. І відповідальність за майбутній хліб несемо ми всі, кожен громадянин нашої країни. Тож не допустити пожеж у період жнив і зберегти хліб – наш спільний обов’язок.Загрозу створюють: спекотна погода, сухі хлібні поля, енергонасичені хлібозбиральні агрегати, які нерідко знаходяться у несправному стані, людська недбалість і безвідповідальність. У цей час найменш?? необережність з вогнем у хлібних масивах, кинутий недопалок, незагашений сірник чи іскорка, що вилетіла із несправного іскрогасника трактора чи автомобіля, можуть призвести до пожежі, перетворюючи золоте зерно на чорний попіл.
Усім відомо, що пожежа сама по собі не виникає, а є наслідком чиєїсь недбалості, безпечності та безгосподарності. Основними причинами виникнення пожеж під час жнив є необережне поводження з вогнем, порушення правил експлуатації машин та агрегатів, випалювання стерні.
  Щоб виростити та зберегти врожай без втрат, які може заподіяти вогонь, потрібен суворий контроль за дотриманням протипожежних правил.
 

Розпочалися жнива – особливо пожежонебезпечний період для ранньої групи зернових культур

Правила пожежної безпеки під час збирання врожаю

1. Вимоги до зернозбиральної техніки

1.1. До початку збирання врожаю вся збиральна техніка, агрегати та автомобілі повинні мати відрегульовані системи живлення, змащення, охолодження, запалювання, а також бути оснащені справними іскрогасниками, обладнані первинними засобами пожежогасіння (комбайни і трактори — двома вогнегасниками, двома штиковими лопатами, двома мітлами; автомобілі — вогнегасником та штиковою лопатою). На комбайнах повинні бути бочки з водою. Трактористи, комбайнери, їхні помічники та інші особи, задіяні на роботах зі збирання врожаю, повинні пройти протипожежний інструктаж.

1.2. Корпуси комбайнів повинні бути оснащені заземлювальним металевим ланцюгом, що торкається землі.

1.3. Збиральну техніку необхідно регулярно перевіряти на щільність з’єднання вихлопної труби з патрубком випускного колектора та колектора з блоком двигуна. У разі появи ознак пробивання прокладок роботу слід припинити до їх заміни.

1.4. Під час роботи комбайна з підбирачем треба стежити, щоб пружинні зубці підбирача не потрапляли всередину кожуха барабана. У такому випадку треба негайно зупинити комбайн і звільнити зубці.

1.5. Трактори, комбайни та інші самохідні машини, обладнані електричним пуском двигуна, повинні мати вимикач для відключення акумулятора від споживача струму. Клеми акумулятора, стартера дистанційного електромагнітного пускача та генератора повинні бути захищені від потрапляння на них струмопровідних предметів, їх електропроводка повинна бути справною і надійно закріпленою.

1.6. Радіатори двигунів, вали бітерів, соломонабивачів, транспортерів, підбирачів, шнеки та інші вузли й деталі збиральних машин слід своєчасно очищати від пилу, соломи та зерна.

1.7. У польових умовах заправляти паливом збиральну техніку слід за межами поля (не ближче 30 м) паливозаправниками. При цьому двигуни потрібно заглушити.

Не дозволяється:

  • робота тракторів, самохідних шасі, автомобілів та іншої збиральної техніки без капотів або з відкритими капотами (для запобігання потраплянню соломи на випускний колектор двигуна). На комбайнах та інших машинах з двигунами внутрішнього згоряння, які не мають капотів, випускний колектор повинен бути захищений металевим щитком, що закриває його по всій довжині зверху та збоку;
  • застосування паяльних ламп для випалювання пилу радіаторів двигунів;
  • заправляння збиральної техніки у хлібних масивах;
  • заправляння машин у нічний час у польових умовах.

2. Вимоги до робіт зі збирання зернових культур

2.1. Забороняється сіяти колосові культури на смугах відчуження залізниць та шосейних доріг. Копиці скошеної на цих смугах трави слід розташовувати не ближче 30 м від хлібних масивів.

2.2. У період воскової стиглості збіжжя перед косовицею хлібні масиви необхідно розбити на ділянки площею не більше 50 га. Між ділянками слід робити прокоси не менше 8 м завширшки. Скошений хліб із прокосів потрібно негайно прибирати. Посередині прокосів проорюється смуга не менше 4 м завширшки.

2.3. Перед дозріванням колосових (у період воскової стиглості) хлібні поля в місцях прилягання їх до лісових та торф’яних масивів, степової смуги, автомобільних шляхів та залізниць мають бути обкошені (із прибиранням скошеного) і оборані смугою не менше 4 м завширшки.

2.4. Тимчасові польові стани необхідно розташовувати не ближче 100 м від хлібних масивів, токів, скирт тощо. Майданчики польових станів та зернотоків оборюються смугою не менше 4 м завширшки.

2.5. Безпосередньо на хлібному масиві площею понад 25 га, з якого збирається врожай, необхідно мати напоготові трактор з плугом на випадок пожежі.

У разі групового методу збирання, до складу збирально-транспортних загонів необхідно включати спеціалізовані автомобілі з насосами (авторідинорозкидачі, водороздавачі та інші), пристосовані для гасіння пожеж зернових.

2.6. У період збирання забороняється спалювати стерню, післяжнивні залишки та розводити багаття на полях.

2.7. Зернотоки слід розміщувати від будівель та споруд не ближче 50 м, а від хлібних масивів — не ближче 100 м. Майданчик для току повинен бути очищений від рослинного покрову.

2.8. Стоянки туристів, пасіки дозволяється розміщувати не ближче 100 м від хлібних масивів. Полювання у хлібних масивах та поблизу них забороняється.

3. Вимоги до заготівлі грубих кормів

3.1. Трактори та автомобілі, що навантажують і транспортують солому та сіно, необхідно обладнати іскрогасниками.

Для запобігання загорянню кормів від зіткнення з вихлопними трубами, колекторами або глушниками, автомобілі та трактори-тягачі, зайняті на вантажно-розвантажувальних роботах, не повинні під’їжджати до скирт (стогів), штабелів ближче ніж на 3 м.

3.2. Стоянка автомобілів, тракторів та інших транспортних засобів на території складів грубих кормів забороняється.

3.3. Під час роботи трактора з тросово-рамочною волокушею її трос або ланцюг повинні бути такої довжини, щоб солома знаходилася на відстані не ближче 5 м від трактора. На гаку троса слід установити обмежувач, який перешкоджає ковзанню кільця по тросу.

Під час роботи трактора в агрегаті зі стогокладом випускний колектор та випускна труба двигуна повинні бути захищені від потрапляння соломи і перебувати під постійним наглядом.

3.4. Під час навантаження кормів у кузов автомобіля необхідно заглушити двигун. Перед виїздом слід ретельно оглянути місце стоянки і прибрати солому та сіно поблизу вихлопної труби.

3.5. Ремонтувати збиральні машини та агрегати за потреби дозволяється на відстані не ближче 30 м від хлібних масивів та інших посівів.

4. Вимоги до скиртування

4.1. Площа основи однієї скирти (стогу) не повинна перевищувати 300 кв. м, а штабеля пресованого сіна чи соломи — 500 кв. м.

Біля штабеля пресованого сіна чи соломи необхідно мати два гаки завдовжки не менше висоти штабеля.

Скирти (стоги) на відстані 5 м від основи повинні бути оборані захисними смугами не менше 4 м завширшки.

4.2. Протипожежні розриви між скиртами (стогами), штабелями мають бути не менше 20 м.

Відстань від скирт (стогів), штабелів грубих кормів повинна бути не менше 15 м до ліній електропередач, 20 м — до доріг, 50 м — до будівель та споруд.

4.3. Скирти й штабелі дозволяється розташовувати попарно, при цьому розриви між скиртами (стогами), штабелями в одній парі мають бути не менше 6 м, а між сусідніми парами — не менше 30 м. Протипожежні розриви між двома парами повинні бути проорані смугою не менше 4 м завширшки на відстані 5 м від основи скирти, штабеля.

4.4. Сіно необхідно складати в конічні копиці або під навіси з вологістю, яка відповідає ГОСТ 27978-88.

Розриви між копицями з сіном, що має підвищену вологість, повинні становити не менше 20 м. У копицях сіна з підвищеною вологістю, схильного до самозаймання, необхідно впродовж 60 днів після скиртування здійснювати температурний контроль за допомогою ртутних термометрів, які вставляють у металеві труби і розміщують у стозі на різній глибині. Якщо температура перевищує 50 °С, стіг слід розібрати та просушити.

6. Вимоги до зберігання грубих кормів

5.1. Площа відсіків будівель (навісів) для зберігання грубих кормів між протипожежними стінами не повинна перевищувати 1000 кв. м, а кількість кормів — 200 тонн.

5.2. Вбудовані (прибудовані) приміщення, де зберігається запас грубих кормів, мають відокремлюватись від будинків протипожежними перегородками 1-го типу й перекриттями 3-го типу. Прибудовані чи вбудовані приміщення повинні мати виходи назовні.

5.3. Штучне сушіння сіна повинне здійснюватися агрегатами (установками) заводського виготовлення.

Під час досушування грубих кормів у закритих приміщеннях вентилятори мають встановлюватися із зовнішнього боку будівель (споруд) на відстані не менше 1 м від негорючих стін (перегородок), не ближче 2 м від огороджувальних конструкцій з горючих матеріалів груп Г1, Г2 та не ближче 2,5 м від огороджувальних конструкцій з горючих матеріалів груп Г3, Г4. Повітроводи мають бути виконані з негорючих матеріалів.

Місця встановлення вентиляторів повинні бути обгороджені. Повітрозабірний отвір вентилятора необхідно захищати від потрапляння горючих матеріалів (сіна, соломи тощо) металевою сіткою з чарунками не більше 25 х 25 мм.

5.4. Пускова електроапаратура повинна знаходитись у місцях, звідки можна спостерігати за процесом запуску вентиляторів, на окремо розташованій опорі і на відстані не менше 5 м від будівель (споруд).

Під час досушування грубих кормів під навісом (у скирті, стозі) вентилятор повинен встановлюватися на відстані не менше 2,5 м від навісу (скирти). Провід (кабель), який живить електродвигун, необхідно прокладати в землі. Повітровід має бути виконаний з негорючого матеріалу.

5.5. На закритих складах (навісах) грубих кормів загальний електричний вимикач повинен розміщуватися поза будівлями (навісами) на негорючій стіні, а для будівель (навісів) з горючих матеріалів — на окремо розташованій опорі і бути вміщеним у шафу або нішу, які після закінчення робіт пломбуються.

Встановлення електровимикачів усередині складів (навісів) не дозволяється.

5.6. Місця постійного складування грубих кормів мають бути огороджені та обладнані блискавкозахистом.

Слід провести перевірку технічного стану та протипожежного забезпечення зернових комбайнів, тракторів, автомобілів, які будуть задіяні на збиранні та перевезенні хліба. Техніку необхідно забезпечити іскрогасниками на вихлопних трубах, захистити пристроями та первинними засобами пожежогасіння, передбачити розділення великих хлібних масивів на ділянки площею по 50 га, відмежувати їх проораними смугами. Поблизу хлібних ланів необхідно встановити попереджувальні знаки про заборону паління і користування відкритим вогнем, поля зернових мають бути обкошені та оборані від доріг і лісових насаджень. Необхідно забезпечити належною кількістю первинних засобів пожежогасіння зернотоки і зерносклади, відповідальним особам слід ліквідувати недоліки, що можуть призвести до пожежі, які вказані в приписах та порадах держпожнагляду.
 

З метою недопущення втрат зернових в місцях збирання, зберігання та перероблення врожаю в 2014 році, виконанням організаційних та практичних заходів щодо збереження продукції врожаю від пожеж, Баштанський районний сектор ГУДСНС України у Миколаївській області  звертається до всіх мешканців району з закликом: дотримуйтеся правил пожежної безпеки під час проведення підготовки, збирання врожаю та збереження зернових від пожеж. У народі кажуть: «Не той хліб, що в полі, а той, що в коморі».

Категорія: РС ГУ ДСНС | Опублікував: artemsheva555 (13.07.2015)
Сподобалася стаття? Розкажіть про неї своїм друзям через соціальні мережі:
Всього коментарів користувачів сайту: 0

Ваш коментар до публікації:
(можна через соцмережі та акаунти: "Фейсбук", "ВК", "ОК", "Гугл", "Яндекс" та ін.)

avatar
 
 

10 НОВИХ КОМЕНТАРІВ
ВІДВІДУВАЧІВ САЙТУ  ДО НОВИН ТА СТАТЕЙ сайту Баштанського району:

 



Згідно Правил адміністрація сайту не впливає на зміст публікацій і не несе відповідальність за думку, яку автори висловлюють у коментарях та блогах.

 

         

Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz