|
Питна вода і здоров’я
Вода це найважливіший природний ресурс нашої планети. Без неї неможливий розвиток живої природи. Вода – незамінне джерело у життєвих процесах організму людей, тварин та рослин. Вона є найпростішим хімічним компонентом живої матерії, яка об’єднує усі організми, які населяють нашу планету.
Ще у давні часи люди шанували і цінували воду, дбайливо ставились до джерел, криниць і колодязів. В багатьох археологічних культурах світу на залишках глиняного посуду збереглися малюнки води у вигляді хвилястих ліній і дощу – у вигляді косих ліній. У давніх шумерів професія лікаря називалася асу – «той, що знає воду». Це був знавець, який розумівся на цілющих властивостях води і за її допомогою лікував людей. Багато стародавніх культур знали і використовували в культових цілях так звану водну магію. Жива і мертва вода відома нам ще з дитячих казок, проте в XXI столітті це реальні поняття і результат досягнень сучасної науки.
Здоров’я людини залежить від якості питної води. Після відкриття Пастером, Кохом та іншими ученими хвороботворних мікробів людству стало відомо епідемічне значення води у розповсюдженні таких інфекційних захворювань, як холера, дизентерія, туляремія, лептоспіроз, поліомієліт тощо.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, половина жителів нашої планети вживає забруднену воду. Щорічно у світі через низьку якість питної води помирає близько 6 мільйонів чоловік. Інфекційна захворюваність, пов’язана з незадовільним водопостачанням, сягає півмільярда випадків у рік. ВООЗ наголошує, що одне із чотирьох лікарняних ліжок зайняте хворими, які стали жертвами інфікування води.
Для здоров’я населення найбільше значення має не кількість, а якість питної води, причому якість є найбільш важливим показником, ніж доступність води.
Якість питної води у всіх містах та населених пунктах країн світу, зокрема в Україні, відхиляється від норми. Це пов’язано через погіршення екологічного стану всієї планети в результаті промислової діяльності людини. В окремих регіонах питна вода для населення поставлена на межу катастрофи. Шкідливі та отруйні речовини у ній зростають в декілька десятків разів, що різко погіршує здоров’я всіх вікових категорій, особливо жінок та дітей.
Перед всіма країнами світу давно постала проблема очищення та оздоровлення питної води. Проте всі існуючі на сьогодні методики очищення води не в змозі повернути їй у повній мірі природні та корисні для людей біологічні властивості.
В нашій країні гарантоване постачання питної води для населення забезпечується «Водним кодексом України», Законом України «Про питну воду і питне водопостачання» та загальнодержавною програмою «Питна вода України».
Вимоги до якості питної води затвердженні ДСанПіНом 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною». Вони діють з 2010 року та передбачають як вимоги до води централізованих джерел водопостачання, так і до децентралізованих джерел, в т. ч. шахтових колодязів, до води бутильованої, фасованої та мінеральних вод.
Основними базовими принципами цих вимог є те, що вода для вживання людиною має бути сприятливою за органолептичними властивостями, безпечною у хімічному та епідемічному складі. Виходячи з цього, нормується три групи показників: органолептичні (такі як прозорість, смак, кольоровість, запах, тощо), санітарно-хімічні (вміст понад 35 мікроелементів та їх сполук), мікробіологічні (вміст допустимих бактерій і вірусів), Мікробіологічні показники передбачають також визначення можливої наявності збудників інфекційних хвороб, вміст яких не допускається, відтак може свідчити про загрозу епідемічних ускладнень. Епідемічну безпеку питна вода проходить у системі централізованого водопостачання. Найголовніший етап водопідготовки – дезінфекція та знезараження питної води, яка досягається за допомогою комбінованих засобів обробки.
Найкорисніша для нашого організму та вода, яка відповідає гігієнічним вимогам. Тобто, якщо є відхилення хоч по одному із показників, ми вже не можемо говорити, що ця вода є стовідсотково доброякісною. Але можна говорити про те, що деякі показники можуть мати відхилення, при цьому не формувати безпосереднього впливу на стан здоров’я людини. От, скажімо, температура у питної води, вона повинна бути не високою, бо коли вода тепла, то організмом сприймається не дуже добре. Є також показники стосовно прозорості чи каламутності, відхилення яких теж споживачем сприймаються не дуже добре, але за відсутності інших відхилень не несуть прямої загрози здоров’ю.
Проблема забезпечення населення доброякісною питною водою стосується і Баштанського району. Загалом вода в районі не відповідає вимогам по загальній жорсткості, хлоридам, сульфатам, сухому залишку та окислюваності, а в місті Баштанка – по окислюваності та загальній жорсткості.
Якщо ми говоримо про поверхневі води, які використовуються з децентралізованих джерел (шахтові та трубчаті колодязі), маємо іншу істотну проблему – забруднення питної води нітратами. Основними причинами цього є неконтрольоване використання мінеральних добрив, розміщення громадських та індивідуальних вбиральнь, місць складування твердих побутових та інших відходів. Особливо ця проблема стосується приватного сектору, адже колодязь будується там де зручно, без використання гідрогеологічних даних. Часто не враховуються мінімальні розриви між вигрібними ямами, місцями складування компосту. Це створює значне негативне навантаження на поверхневі водоносні горизонти. Тому, у воді із колодязів, як правило, перевищений вміст нітратів. Показники відхилень звісно різняться, проте в окремих випадках є перевищення до 2 і більше разів. Найбільш небезпечною така вода є для дітей до трьох років. Особливо це стосується дітей, які перебувають на штучному вигодовуванні. Діти можуть отруїтися при приготуванні молочних сумішей на неякісній воді, при перевищенні вмісту нітратів у овочах прикорму, у фруктових соках. Потрапляючи в організм, нітрати порушують переміщення кисню кров’ю і процеси тканинного дихання. В результаті розвивається нестача кисню, що спричиняє порушення функціонування всіх систем і органів, і в першу чергу — серцево-судинної системи.
Враховуючи, що дана проблема переважає в приватному секторі, єдиним виходом є проведення періодичного контролю якості питної води за мікробіологічними та санітарно-хімічними показниками в лабораторії. Робити це потрібно хоча б раз на рік. Така послуга є не дуже вартісною, вона посильна для всіх. А результат – гарантія того, що вживається безпечна вода, або ж сигнал до того, щоб негайно вживати відповідних заходів щодо чищення власного джерела водопостачання. Хотілося б наголосити, що недотримання цих вимог може призвести до непоправних наслідків. І акцент на приватних джерелах не випадковий, адже вони не підпадають під державний нагляд так, як громадські джерела та водогони.
Що ж стосується бутильованих питних та мінеральних, бутильованих столових вод і води з пунктів розливу чи автоматів, то знову хотілося б наголосити, що необхідно не соромитись вимагати у її продавців відповідну товаросупровідну документацію та протоколи лабораторно інструментальних досліджень даної води. А або ж сподіватись на чесність та добросовісність її виробників, на яких власне законодавчо першочергово покладений контроль за якістю та безпекою своєї продукції, в тому числі і лабораторно-інструментальний.
Тож, яку воду все ж таки краще вживати ? Основним тут є те, щоб вона була з контрольованих джерел водопостачання і періодично проходила лабораторний контроль. Хоча умови її транспортування та зберігання теж мають чимале значення. Зокрема не слід зберігати воду у непридатних для цього ємкостях (повторно використані пет-пляшки або технічні ємкості – каністри тощо), а також не слід довго зберігати воду навіть набрану у відповідні ємкості, що закриваються.
Підсумовуючи хотілось зазначити, що у торгівельних мережах можна придбати різноманітні індивідуальні та колективні фільтри для водопровідної води, але лише деякі з них здатні зробити воду максимально безпечною. Універсальних фільтрів, здатних повністю очистити воду від усіх шкідливих домішок, просто не існує. Але в наш час фільтри стали предметом першої необхідності. Також варто пам’ятати, якщо вода якісна та безпечна то її не слід піддавати очищенню, адже навіть самі прості фільтри забирають з неї не лише погані речовини, але й корисні і необхідні мікроелементи. Тобто, до встановлення систем додаткового очищення води слід підходити дуже обережно та усвідомлено, з обов’язковим попереднім лабораторним контролем води, адже інколи можна зробити гірше бажаючи собі добра.
Пам’ятайте, чиста вода - це запорука нашого здоров’я і здоров’я наших дітей!
| 
