ЩО НЕОБХІДНО ЗНАТИ ПРО ПРОФЕСІЙНІ ЗАХВОРЮВАННЯ.

            Професійні захворю­вання можна розділити на  хронічні і гострі. До гос­трих відносять хвороби, що виникають несподівано, після одноразового впливу відносно високих концент­рацій хімічних речовин, що знаходяться в повітрі робо­чої зони, або інших неспри­ятливих чинників. Гострі захворювання виникають протягом однієї робочої зміни і викликані, як пра­вило, недотриманням пра­вил техніки безпеки або не­щасним випадком.

До другої групи належать за­хворювання, що повільно підкрадаються до організму не дивлячись на дотримання обе­режності і ретельний захист. Практично кожна професія має більший або менший професійний ризик. На сьогодні в Україні зафіксовано близь­ко 200 професій, що мають небезпеку формуван­ня професійної патології, і понад 100 шкідливих професійних чинників, що її викликають. Щоб «заробити» традиційну професійну хворобу, тре­ба близько 10-15 років.

Нерідко виникненню професійного захворювання сприяє індивідуальна чут­ливість організму, тобто чут­ливість людини до дії тих або інших чинників зовніш­нього середовища. Поняття індивідуальної чутливості організму включає, з одного боку - алергічні його реак­ції, а з іншої - загальнобіологічна відповідь на дію тих або інших чинників.

Перелік професійних захворювань в Ук­раїні поділений на сім основних груп з перера­хуванням чинників, вплив яких може викликати професійне захворювання:

Захворювання, що виникають під впливом хімічних чинників;

Захворювання, викликані впливом промислових аерозолів;

Захворювання, викликані дією фізичних чинників;

Захворювання, пов’язані з фізичним пе­ревантаженням і перенапруженням окремих ор­ганів і систем;

Захворювання, викликані дією біологіч­них чинників;

Алергічні захворювання;

Злоякісні новоутворення (професійний рак).

Констатувати професійне захворювання може тільки експертна комісія у складі фахівців спеціалізованого лі кувально-профілактичного закладу. Проте людина, відчувши погіршеная само­почуття, повинна звернутися до свого дільнично­го лікаря або в будь-який найближчий медичний заклад і пояснити лікарю, в яких умовах він пра­цює. Залежно від того, гостре або хронічне про­фесійне захворювання діагностує лікар, відбува­тиметься наступна процедура фіксації патології.

Діагноз гострого професійного захворювання може бути поставлений тільки після консультації  фахівця по профпатології і лікаря по гігієні праці територіальної санітарно-епідеміологічної стан­ції. Зв’язок гострих захворювань інфекційного ха­рактеру з професійною діяльністю потерпілого у разі потреби уточнюється спеціалізованими відді­леннями лікарень, клініками науково-дослідних інститутів гігієни праці і профзахворювань після обов’язкової консультації з лікарем по гігієні праці і епідеміологом санепідстанції.

До хронічних професійних недуг відносяться захворювання, що виникли в результаті тривалого впливу шкідливих виробничо-професійних чин­ників. Діагноз хронічного професійного захворю­вання мають право поставити уперше тільки спеціалізовані лікувально-профілактичні заклади :

Донецький НД центр гігієни праці і профілактики травматизму;

Інститут медицини праці АМН України (м. Київ);

Криворізький НДІ гігієни праці і профза­хворювань;

Харківський НДІ гігієни праці і профзах­ворювань;

Харківський НДІ медичної радіології;

Український НДІ екогігієни і токсикології хімічних речовин (у разі використання засобів захисту сільськогосподарських рослин);

Донецька обласна спеціалізована клінічна лікарня професійних захворювань;

Відділення профпатології Луганської об­ласної клінічної лікарні;

Відділення профпатології Львівської об­ласної клінічної лікарні;

Відділення профпатології Черкаської об­ласної лікарні.

У разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань зо­бов’язаний виплачувати працівнику допомогу по тимчасовій непрацездатності до відновлення працездатності або встановлення інвалідності.

Основою для виплати допомоги по тимча­совій непрацездатності, пов’язаній з нещасним випадком на виробництві і профзахворюванням, є наявність акту розслідування нещасного ви­падку і акту про нещасний випадок на вироб­ництві або акту розслідування профзахворювань і лікарняного листа, в якому має бути обов'язко­ва відмітка про виробничу травму або профзах­ворювання.

Чи завжди розвиваються профзахворю­вання?

Утішає те, що робота в умовах впливу на ор­ганізм шкідливих професійних чинників не зав­жди супроводжується розвитком професійної хво­роби. Організм людини може пристосовуватися наві ть до впливу отруйних речовин. Для розвитку хвороби важливу роль грає доза шкідливих речо­вин, що потрапляють в організм або рівень вібрації, шуму і тому подібне. Важливе місце займає три­валість дії шкідливих чинників і індивідуальна чутливість сприйняття людьми тих або інших ви­робничих чинників. Проте чи пристосується ор­ганізм кожного окремо взятого працівника до от­рути, або через десять років він поповнить ряди тих, що втратили працездатність в результаті дії професійних чинників, визначити неможливо.

Заходи безпеки тим часом включають вста­новлення гранично допустимих концентрацій шкідливих хімічних речовин в повітрі робочої зони, у воді, продуктах харчування, грунті.

Шкідлива дія виробничих чинників на ор­ганізм людини посилюється при поєднанні їх з іншими несприятливими умовами праці і побуту, під якими розуміють увесь комплекс негативних соціально-економічних умов. До них, в першу чер­гу, належать шкідливі звички - вживання алкоголь­них напоїв, куріння, неправильна організація відпо­чинку, нераціональне харчування і тому подібне.

Тому при виборі професії  варто все ж врахувати і індивідуальні особли­вості організму і реакції на різні шкідливі чинни­ки, з якими Вам доводилося стикатися. Якщо ж Ви вже працюєте і у вищеперелічених чинниках ризику знайшли «свої», і хоч би мінімальні про­яви хвороб, варто замислитися над тим, як вря­тувати власне здоров’я.