Лейкоз великої рогатої худоби

ЛЕЙКОЗ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ

Лейкоз великої рогатої худоби – це ракове захворювання. Його викликає збудник – вірус. Цей вірус подібний до вірусу, що викликає лейкемію (білокрів’я) в людей. З огляду на це вважається, що лейкоз ВРХ небезпечний не тільки для корів та інших тварин, а й для людей.

Відповідно до чинної інструкції, молоко від таких корів забороняється для реалізації – з метою запобігання поширенню інфекції.

Вірус виділяється з тіла тварини і з кров’ю (може передаватися через укуси комах), і з молоком, і зі слиною, і з іншими екскретами, що містять білі кров’яні тільця – лімфоцити. Джерелом збудника хвороби є інфіковані вірусом лейкозу тварини на всіх стадіях процесу. Фактори передачі вірусу - кров, молоко та інші матеріали, що містять лімфоїдні клітини, заражені вірусом лейкозу.

Поширенню лейкозу серед сприйнятливого поголів'я сприяють:

- Спільне утримання здорових і заражених тварин;

- Спільний випас;

- Випоювання телятам молозива і молока від хворих корів;

- Використання для осіменіння сперми заражених лейкозом биків;

- Недотримання правил асептики і антисептики при ветеринарно-зоотехнічних заходах (взяття крові, вакцинація, ректальні дослідження та ін.).

Хворі корови стають більш сприйнятливими до інфекційних і незаразних захворювань. При цьому збільшується яловість, знижується вихід телят, спостерігаються аборти. Телята від таких корів частіше страждають розладами травлення і хворобами органів дихання.
Лікування тварин, хворих на лейкоз, не проводять. Їх піддають вимушеному забою. Тому зараз ідеться не про те, щоб урятувати цих корів, а про те, щоб не розповсюдити захворювання, не допустити зараження інших. І не тільки тварин, а й людей, бо така небезпека є!

Збудник хвороби знаходиться у всіх рідинах зараженої корови, будь то молоко або ж навколоплідна рідина, тому при контакті з хворою твариною потрібно застосовувати методи захисту.

У рідкісних випадках спостерігається передача хвороби від матері до теляти, трапляється це приблизно в 8% випадків, також відомі випадки зараження при спільному утриманні хворої корови зі здоровими особинами.

Лейкоз корів, здатний завдати величезних збитків господарствам, це пов’язано з недоотриманням молока, а також зі зниженням пологового потенціалу стада, особливо якщо захворіли кращі його представники. Хвороба знижує продуктивність дійного стада, уповільнює його зростання, також порушується племінна робота, якщо така велася в господарстві.

В останні роки в Україні завдяки зусиллям ветеринарної служби оздоровлений ряд регіонів від цього захворювання. Проте, лишається ще багато областей, де лейкоз широко розповсюджений, а тому є актуальною ветеринарною проблемою.

На щастя лейкоз легко виявити на ранніх етапах захворювання. Лейкоз ділять на три стадії, першою з яких є інфекційна стадія, вона протікає без симптомів, тому хвороба в цій фазі, можливо, діагностувати тільки за допомогою досліджень (РІД та ІФА). На другій стадії патологічної, виявлення здійснюється також за допомогою досліджень (РІД та ІФА), проблем з діагностуванням, як правило, не виникає.

Профілактика і лікування лейкозу ВРХ. Багато років учені різних країн намагалися розробити ліки від лейкозу корів, але всі спроби були марні, і не дали дієвого методу. Хоча літератури по лікуванню захворювання, можна знайти в достатку, але воно як, правило, не ефективно. Тому головним і найбільш дієвим способом профілактики Лейкозу корів, є вибракування. Тому потрібно регулярно проводити дослідження корів на лейкоз, при виявленні даного захворювання, корову здають на м’ясо, не допускаючи розвитку пухлинних уражень.