|
Сьогодні виникла реальна загроза повернення МІСЬКОГО СКАЗУ (котів,собак). Тому слід, ще раз нагадати про те, звідки чатує небезпека.
Сказ – це гостре інфекційне захворювання всіх теплокровних тварин і людини, за якого уражається центральна нервова система з ознаками поліенцефаломієліту, супроводжується паралічами і завжди закінчується - смертю.
Людина заражається під час укусу, або коли слина потрапляє на слизові оболонки чи пошкоджену шкіру через подряпини.
Вірус сказу дуже чутливий до дії ультрафіолетових і прямих сонячних променів, висушування, гине миттєво при звичайних режимах пастеризації, кип’ятінні, 45-70% спирту, мильного розчину, 5 % йод вбиває вірус на протязі 1 хвилини. В слині вірус зберігається 1 добу, в замороженому стані 75 днів, в гліцерині до 90 днів. Потрапивши до рани, він може зберігатися від кількох годин до кількох тижнів, тут він доторкується до нервових закінчень і починає рухатися до ЦНС, де розмножується у нейронах. Після нагромадження в ЦНС починається відцентровий рух до слинових і очних залоз. Інкубаційний період від 7 днів до року і навіть більше.
Поширюють сказ у природі – лисиці, вовки, єнотовидні собаки, бродячі собаки та коти. Захворівши, дикі тварини перестають боятися людей, навіть удень можуть забігати у населені пункти, нападати на людей або тварин.
Сказ у собак. Хвора тварина стає пригніченою лежить, втрачає апетит, до води байдужий – гідрофобії немає. Наприкінці другого дня виникає неспокій, собака намагається сховатися в куток (під ліжко в будку), хапає ротом повітря, може розгризати свою загоєну рану, ковтає неїстівні предмети. Може тікати з дому – до 50 км. за день, нападає на людей. Період збудження триває 3-4 дні, гине - на 6-8 день хвороби. Це класична картина. Але за будь - якого випадку поведінка тварини змінюється, що має насторожити господаря. Найчастіше сама собака стає причиною зараження людини, тому що живе в оточенні людей. Щеплений собака, якщо його покусала хвора тварина, не є джерелом зараження, в нього не виникає агресивності, бажання кусати не виділяється слина, вірус сказу в слині відсутній.
У котів сказ має значно гостріший перебіг. Перші ознаки: наростаючий неспокій, збудження, хриплий голос, переляканий погляд, агресивна, нападає, уникає господарів. Під час нападу її важко відірвати від рани через спазм жувальних м’язів. Рани глибокі, краї їхні злипаються і важко піддаються обробці. Це характерне і для укусів лисиць.
У худоби – рев, сильне слиновиділення, статевий потяг, за паралітичної форми – тихий сказ.
Вівці, кози, свині, коні хворіють на буйну форму сказу.
Інкубаційний період у хворої на сказ людини триває від 7 днів до року, найчастіше ж він сягає 77-90 днів.
Тривалість залежить від місця укусу, локалізації і тяжкості, виду тварини, яка
вкусила. Отже, треба запобігти розвитку хвороби призначивши антирабічні препарати. Хворого з підозрою на сказ слід госпіталізувати. Як джерело інфекції він цілком безпечний. Вірус дуже рідко виділяється із слиною.
Згідно із статистичними даними в Україні кожна 12 сім'я в місті, та 3 у сільській місцевості мають домашню тварину (собаку або кішку), яка проживає поряд з людиною. Через скрутну економічну ситуацію в державі, та безвідповідальне ставлення власників до своїх улюбленців, частина тварин поповнює ряди безпритульних. Регулювання ж кількості є багатогранною проблемою, тому потребує комплексного підходу із залученням різних організацій і установ для її вирішення. Нині контроль за кількістю безпритульних особин набуває першочергового значення з огляду забезпечення захисту населення від заразних хвороб.
Вакцинації проти сказу потребують собаки і коти та дикі хижі звірі й особливо актуально це зараз коли випадки захворювання почастішали.
- зазначити, що в епізоотичному процесі активну участь беруть коти, на яких припадає 53% діагностичних випадків.
Одна із причин – це ослаблення контролю за виконанням правил утримання домашніх тварин, безвідповідальність деяких власників, сільських і приміських зонах, на дачних територіях, садово-городніх ділянках. Крім того це обумовлено недостатнім рівнем ( парентеральної і відсутністю пероральної ) імунопрофілактики та збільшенням в 6 разів популяції лисиць.
Основним із шляхів контролю сказу є профілактика..
Якщо домашніх тварин, які нанесли укуси піддають 10-15-денному карантинуванню, то карантинні заходи до безпритульних тварин здійснити неможливо. А тому для вирішення цих проблем необхідно створити систему контролю за виконанням правил утримання домашніх тварин і їх розмноження, посилити відповідальність власників, розробити систему суцільного обліку.
Значна робота в справі профілактики і боротьби зі сказом здійснювалась і нині проводиться фахівцями державних установ ветеринарної медицини.
Боротьба зі сказом залишається однією з найскладніших проблем, яка може бути вирішена тільки загальними зусиллями (адміністративно-господарських служб, органів державної ветеринарної та гуманної медицини), спрямованих на впорядкування утримання свійський тварин, перш за все собак і котів, а також своєчасну вакцинацію та дотримання правил утримання домашніх тварин.
Якщо покусала або ослинила тварина, потрібно промити рану теплою кип'яченою водою (бажано з господарським милом), а потім 2-3 рази обробити 5% розчином йоду та негайно звернутись в найближчий медичний заклад для проведення антирабічного щеплення. Негайно викликати на місце події ветеринарних фахівців за телефонами: 2-84-35, 2-84-34. Необхідно зробити все, щоб ізолювати підозрювану в сказі тварину (прив'язати, зачинити її тощо) для подальшого її вивчення фахівцями ветеринарної медицини.
Не легковажте своїм життям!
Щорічно робіть щеплення проти сказу котам, домашнім і сторожовим собакам! Лише своєчасно виконана вакцинація захистить Вас від захворювання та врятує Вам життя!
| 
