Баштанка.НЕТ

Пт, 29.03.2024, 04:28

Вітаю Вас, Подорожній | RSS

РеєстраціяВхід

 
Головна сторінка Баштанка.НЕТ
Меню сайту

Категорії  СТАТЕЙ

Захисники з Баштанського району
Жителі Баштанського району, які захищають Україну та рідний край від загарбників та окупантів
Видатні і талановиті люди Баштанки та Баштанського району
Люди твої, Баштанщино!
Спорт
Освіта
Історія
Політика
Культура
Медицина
Економіка
РС ГУ ДСНС
Суспільство
Баштанське УЕГГ
Виконавча влада
Управління юстиції
Реєстраційна служба
Управління статистики
Місцеве самоврядування
Інформування населення
Баштанський відділ поліції
Баштанський відділ ДРАЦС
Баштанський відділ державної реєстрації актів цивільного стану
Державна фіскальна служба
Фонд соціального страхування
Центральна районна бібліотека
Баштанський міжрайонний відділ лабораторних досліджень
Управління державного казначейства у Баштанському районі
Управління Держпродспоживслужби в Баштанському районі
Управління фітосанітарної безпеки
БТІ - Бюро технічної інфентаризації
Баштанський відділ УДМС (паспортний стіл)
РТЦК і СП - Баштанський районний військовий комісаріат
Управління соціального захисту населення Баштанської райдержадміністрації
Державний навчальний заклад «Баштанський професійний ліцей»
Відкритий Міжнародний університет розвитку людини "Україна" у м. Баштанка
Історії з життя, оповідання та поезія
Поетичні та прозові твори жителів Баштанки та Баштанського району
 
Форма входу
E-mail:
Пароль:

Зверніть увагу!
Сьогодні відвідували сайт:

 
Оновлені теми на форумі

  • Медичний Центр Здоров'я
  • Квитки на автобус по Україні, Польщі та Європі
  • Професійний друк
  • Запрошуємо на онлайн навчання в школу ITStar
  • Інтернет-магазин для пекарів та кондитерів
  •  

    ВИПАДКОВІ ФОТО:

    -20:

    _-8:

    -7:

    ---8:

     

    Головна » Статті » Баштанський район » Управління Держпродспоживслужби в Баштанському районі

    ЗАПРОВАДЖЕННЯ HACCP

    ЗАПРОВАДЖЕННЯ HACCP

     

    Вже 20 вересня 2019 року настає кінцева дата, коли система безпечності харчової продукції НАССР має бути впроваджена на всіх українських підприємствах. Це стосується й малих потужностей, діяльність яких так або інакше пов’язана з харчовими продуктами.

    Багато операторів ринку сподіваються, що придбавши «сертифікат про впровадження НАССР», вони зможуть працювати без проблем і надалі. Таких «підприємців» чекає розчарування: наявність лише сертифікату не є панацеєю, тому що система має ефективно працювати на кожному етапі виробництва харчових продуктів. Ефективність впровадження такої системи будуть перевіряти спеціально навчені аудитори ДПССУ (Держпродспоживслужби України).

    Виконання цих вимог є обов’язковим через прийнятий Закон України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», який 20 вересня 2015 року вже набув чинності, згідно якому контролюючим органом є ДПССУ. У гіршому випадку, за невиконання цих обов’язків, українські оператори ринку отримають штраф, який для юридичних осіб складатиме 30 мінімальних заробітних плат, для фізичних осіб — 15 та зупинення роботи потужностей.

    Що таке система НАССР та навіщо вона потрібна?

    На сьогодні Україна вже стала сильним аграрним гравцем на світовому ринку. Ми постачаємо свої аграрні та харчові продукти на ринки майже 190 країн. Українські товари користуються попитом серед споживачів країн Азії, ЄС та Африки. Не втрачати своїх позицій на світовому рівні та примножувати чудові результати є головним завданням для нас сьогодні. Тому ми зацікавлені в тому, щоб внутрішні та іноземні споживачі мали можливість купувати дійсно якісні харчові товари та мали впевненість в їх безпечності для свого здоров’я та своїх діточок.

    Одним із надійних засобів захисту споживачів харчових продуктів є система НАССР (англ. HACCP — Hazard Analysis and Critical Control Points) — яка ідентифікує, оцінює і контролює небезпечні фактори, що є визначальними для безпечності харчових продуктів. Вона гарантує безпечність продукції на повному шляху харчового ланцюжка та надає змогу виявити усі критичні точки, які можуть вплинути на безпечність кінцевого продукту, усунути шкідливі фактори та контролювати повний процес виробництва. Хочу звернути увагу, що система НАССР є обов’язком в рамках законодавства більшості цивілізованих країн, таких як: країни Євросоюзу, США, Канада, Японія, Нова Зеландія та інші.

    Сьогодні наша країна дуже швидкими темпами рухається за європейським вектором розвитку. В рамках підписаної Угоди про асоціацію між Україною та ЄС ми взяли на себе зобов’язання наблизити національне законодавство до законодавства європейських країн, у тому числі й у галузі санітарних та фітосанітарних заходів. Створення та впровадження ефективної системи контролю на українських виробництвах є важливим кроком для реалізації цих вимог. Тому для нас було дуже важливим кроком, щоб Закон України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» набрав чинності. Він регулює відносини між органами виконавчої влади, операторами ринку харчових продуктів та споживачами харчових продуктів. Цей документ визначає порядок забезпечення безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, що виробляються, перебувають в обігу, ввозяться або пересилаються на митну територію України, або, навпаки, вивозяться та пересилаються з неї.

    Вже на початок 2018 року 426 українських підприємств впровадили систему НАССР, а 143 знаходились на стадії розробки та впровадження. Це непоганий результат, ми бачимо, що зацікавленість виробників поступово зростає, але підкреслю, що наразі українським виробникам необхідно пришвидшитись та не затягувати момент впровадження системи НАССР на своїх підприємствах.

    На яких підприємствах система HACCP є необхідною для впровадження?

    Насамперед йдеться про заклади громадського харчування, у тому числі це поширюється на всі заклади освіти, які надають послуги з харчування. Також це всі виробники харчової продукції та сільгоспвиробники сировини — від підприємств, які надають транспортні послуги для перевезення харчових продуктів, до агрохолдингів та торгових закладів. Це нововведення стосується й тих операторів, що займаються зберіганням, фасуванням та упаковкою вже готової харчової продукції. При цьому впровадження НАССР не обов’язкове для виробників первинної продукції.

    Зрозуміло, що вимоги до великого переробника та продавця кави на вулиці будуть різними, і законодавство це передбачає.

    Але не треба вважати, що система НАССР в Україні обмежується тільки розробкою документації та наведенням елементарного порядку на виробництві. Вона базується на сімох основних принципах:

    1. Аналіз небезпечних чинників;
    2. Виявлення критичних контрольних точок;
    3. Встановлення критичних меж;
    4. Встановлення процедури моніторингу;
    5. Розробка коригувальних дій;
    6. Зберігання і актуалізація документів;
    7. Оцінка ефективності.

    Для нас є важливим той факт, щоб ця система дійсно працювала та була ефективною, а не виглядала добре тільки на папері. Тому кожному українському оператору необхідно зрозуміти, що наявність на підприємстві діючої системи управління безпечністю харчових продуктів НАССР — це надійне підтвердження того, що виробник забезпечує всі умови, які гарантують стабільний випуск якісної і безпечної продукції.

    Ми чудово розуміємо, що повноцінне впровадження системи НАССР є доволі тривалим процесом, який потребує матеріальних ресурсів. Тому для повного адаптування, в рамках вже прийнятого Закону, було встановлено три перехідних періоди. Для потужностей, які проводять діяльність з харчовими продуктами, у складі яких є необроблені інгредієнти тваринного походження (крім малих потужностей), перехідний період закінчився вже 20.09.2017 року. Для підприємств, що здійснюють діяльність з харчовими продуктами, в складі яких відсутні необроблені інгредієнти тваринного походження, перехідний період закінчився 20 вересня 2018 року. Малі підприємства, які постачають продукцію кінцевому споживачу, з кількістю робочого персоналу до 10 осіб та з площею до 400 кв. м, або ті потужності, які не постачають продукцію, з персоналом до 5 осіб, мають для розробки та впровадження системи НАССР ще рік — до 20 вересня 2019 року.

    Які переваги впровадження цієї системи в Україні?

    Ключова причина впровадження системи НАССР — це ефективне управління якістю та безпечністю харчових продуктів, її можна назвати своєрідним інструментом захисту репутації виробника. Тому вона практикується в світі вже декілька десятиліть. Так, дійсно впровадження цієї системи контролю потребує деяких матеріальних затрат з боку операторів. Але у довгостроковій перспективі всі гравці харчового ланцюга — від виробників до споживачів — отримують значні переваги. Тому що перші стають більш конкурентоспроможними, виробляючи продукти кращої якості, працюючи над тим, щоб заслуговувати на довіру споживачів та успішно боротись за їхній попит як на внутрішніх, так і на зовнішніх ринках. А споживачі, зі свого боку, отримують впевненість в якості та безпечності українських харчових продуктів, які вони купують в українських супермаркетах або на ринках.

    Категорія: Управління Держпродспоживслужби в Баштанському районі | Опублікував: bashtuvm (24.09.2019) | Автор: Сергій Домущей
    Всього коментарів користувачів сайту: 0

    Ваш коментар до публікації:
    (можна через соцмережі та акаунти у "Фейсбук", "Гугл" та ін.)

    ComForm">
    avatar
     
     

    НОВІ КОМЕНТАРІ ДО НОВИН ТА СТАТЕЙ сайту Баштанка.НЕТ:

     

    Щоправда, таки декілька ворожих куль прошило стаканчик-кав'ярню...

    Завтра у місті Баштанка відбудеться відкриття пам'ятної дошки Сергію Семеліту.

    На сервісі https://kolobus.com.ua/ можна здійснити безкоштовне бронювання білету з оплатою при посадці і самостійно поїхати вивчати Європу. Це безпечно, адже вони контролюють усі етапи: від створення бронювання до моменту посадки в автобус. Після оформлення квитка з вами звʼяжеться менеджер, щоб підтвердити замовлення.



    Згідно Правил адміністрація сайту не впливає на зміст публікацій і не несе відповідальність за думку, яку автори висловлюють у коментарях та блогах.

     

           

    Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz