|
Нодулярний дерматит ВРХ.
Рекомендації щодо профілактики та недопущення занесення
Нодулярний дерматит великої рогатої худоби (вузликова екзантема, заразний вузликовий дерматит, Dermatitis nodulares, Lumpy skin disease) – контагіозне інфекційне захворювання що характеризується лихоманкою, ураженням лімфатичної системи, набряками підшкірної клітковини та внутрішніх органів, утворенням шкіряних вузлів (бугрів), ураженням очей та слизових оболонок органів дихання та травлення. Хворіє велика рогата худоба вівці, кози та жуйні дикі тварини. Хвороба віднесена до особливо небезпечних хвороб великої рогатої худоби. Нодулярний дерматит спричиняє значні економічні втрати через те, що викликає тимчасове зниження молочної продуктивності, тимчасову або постійну стерильність биків-плідників, ураження шкіри, а також загибель хворих тварин унаслідок секундарних інфекцій.
Збудник нодулярного дерматиту є ДНК вмісний вірус групи Neethling, роду Capripoxvirus сімейства Poxviridae.
Вірус зберігається життєздатним в уражених частинах шкіри не менше 33 днів, в слині – 11, в кро ві, сечі, молоці, спермі, виділеннях з носової порожнини та очей, слизових оболонках та внутрішніх органах інфікованих тварин – 4 дні. В пробах ураженої шкіри відібраних через 3 місяці в ПЛР виявляється вірусна нуклеїнова кислота.
В зовнішнє середовище вірус потрапляє з відторгнутими шматочками ураженої шкіри та вірусовмісною спермою, слиною, кров’ю. Зі спермою вірус виділяється протягом 60 днів після клінічного одужання биків-плідників. В ущільнених шкіряних вузликах вірус можна виявити протягом 120 днів з моменту їх появи. Вірус Neethling стійкий до трикратного заморожування, але чутливий до 20% розчину ефіру, хлороформу та ін..
Збудник інактивується при температурі 55 0 С протягом 2 годин, при 60 0 С протягом 30 хвилин. При 4 0 С вірус нодулярного дерматиту зберігає активність протягом 6 місяців.
Джерелом збудника інфекції є хворі, перехворілі й латентно інфіковані тварини-вірусоносії. Вірус передається трансмісивним шляхом — комарами, москітами та мухами-жигалками. Можливе передавання збудника й при безпосередньому контакті хворих і здорових тварин, статевим шляхом, у телят — через контаміноване збудником молоко.
Захворювання реєструється переважно у низинних місцевостях, у вологу й теплу погоду.
Захворюваність становить 30 – 75 % (рідко 100 %), летальність — 10 %.
Патогенез. Має деяку подібність до віспи, однак в розвитку шкірної вузликової екзантеми бракує чіткої стадійності. Спочатку вірус репродукується на місці проникнення в організм, потім кров’ю заноситься в чутливі епітеліальні клітини шкіри, слизової оболонки травного каналу й дихальних шляхів, де спричинює типовий вузликовий процес. Масова поява вузликів на шкірі спостерігається на 7 – 20-ту добу після зараження.
Клінічні ознаки та перебіг хвороби. Інкубаційний період триває 3 – 14, частіше 7 діб. Перебіг хвороби підгострий та х р о н і ч н и й. Продромальний період короткий, стертий, особливо під час появи перших випадків хвороби. У захворілих тварин спостерігається лихоманка (підвищення температури тіла до 40 °С), гіперемія і набряки слизових оболонок ротової й носової порожнин, статевих органів, виділення з очей і носа. В ділянці підгруддя, вимені та кінцівок розвиваються набряки, хода стає скованою. Хворі тварини відмовляються від кормів, швидко худнуть, у них різко знижуються надої. Поверхневі лімфовузли різко збільшуються в розмірі, мають вигляд пухлин, іноді абсцедують.
Невдовзі після підвищення температури тіла на шкірі в ділянці шиї, голови, грудей, черева, кінцівок та вимені з’являються щільні округлі або ледь видовжені вузлики з плоскою поверхнею, діаметром 0,5 – 0,7 см, заввишки до 0,5 см, які добре помітні у тварин з короткою шерстю, легко промацуються пальпацією. Кількість вузликів коливається від кількох десятків до кількох сотень. Через деякий час по краях вузликів починає відділятися епідерміс, а в центрі утворюються характерні впадини з некротизованою щільною тканиною, що відмежовуються від здорової тканини валиком з грануляційної тканини завширшки 1 – 3 мм. Профілактика та заходи боротьби
передбачають запобіжні дії проти занесення нодулярного дерматиту з неблагополучних щодо цього захворювання держав.
Завіз тварин в господарство проводити тільки з дозволу Держпродспоживслужби.
Вивід тварин на пасовище дозволяється після попередньої їх обробки засобами, що забезпечують захист тварин від укусів комах.
При постановці тварин на стійлове утримання після закінчення випасу проводять обов’язковий клінічний огляд тварин.
Проводиться профілактична дезінсекція тваринницьких приміщень.
У разі виникнення хвороби в раніше благополучних регіонах негайно здійснюють забій усіх хворих та підозрюваних щодо захворювання тварин, ретельну дезінфекцію та дезінсекцію, проводять усі карантинно-обмежувальні ветеринарно-санітарні заходи. Однією із стратегій профілактики цього захворювання є вакцинація сприятливого поголів’я ВРХ. На сьогоднішній день в світі наявна вакцина. Керівництвом Держпродспоживслужби України спільно з представниками компанії-виробника вакцини проти нодулярного дерматиту великої рогатої, обговорилось питання щодо можливості постачання вакцини у разі необхідності в Україну в стислі строки та розглянули питання реєстрації вакцин відповідно до чинного законодавства України.
Власники тварин, лікарі ветеринарної медицини господарств при підозрі захворювання тварин на нодулярний дерматит зобов’язані в обов'язковому порядку повідомити працівників служби ветеринарної медицини.
При встановленні діагнозу на нодулярний дерматит в епізоотичному вогнищі та неблагополучному пункті здійснюються обмежувальні заходи, встановлюється карантин. Хворих і інфікованих тварин ізолюють, вилучають та знищують або за згодою власників тварин застосовують стемпінг-аут (знищення всього сприйнятливого поголів’я).
Вивіз молока за межі неблагополучного господарства та зони захисту дозволяється лише після стерилізації при температурі 132 0С протягом 15 секунд або кип’ятіння.
Після зняття карантину протягом 1 року :
- зберігається заборона на вивіз та реалізацію великої рогатої худоби за межі оздоровленого неблагополучного пункту, окрім випадків вивезення худоби на забій на визначених підприємствах але тільки у період закінчення льоту та/або активної життєдіяльності комах-переносників;
- комплектація стада раніше неблагополучного господарства дозволяється з регіонів благополучних щодо нодулярного дерматиту за умови негативних результатів лабораторних досліджень на наявність антитіл до збудника хвороби;
- на території оздоровленого неблагополучного пункту за 1 місяць до початку начала періоду активної життєдіяльності членистоногих - переносників заразного вузликового дерматиту великої рогатої худоби усіх тварин обробляють репелентами;
- протягом року тварини, що були завезенні для комплектування стада в раніше неблагополучне господарство підлягають лабораторному дослідженню (не менше 2 % від наявного поголів’я).
| 
