|
Заразний вузликовий дерматит великої рогатої худоби (Lumpy skin disease)
Нодулярний дерматит ВРХ (вузликова екзантема, заразний вузликовий дерматит, Dermatitis nodulares, Lumpy skin disease) – це контагіозне інфекційне захворювання, яке характеризується лихоманкою, ураженням лімфатичної системи тварини, набряками підшкірної клітковини та внутрішніх органів, утворенням шкіряних вузлів (бугрів), ураженням очей та слизових оболонок органів дихання та травлення. Хвороба включена до списку МЕБ та підлягає обов’язковій нотифікації.
Чим небезпечна хвороба?
Нодулярний дерматит спричиняє значні економічні втрати через те, що викликає тимчасове зниження молочної продуктивності заражених особин, тимчасову або постійну стерильність биків-плідників, ураження шкіри тварини.
При первинних спалахах хвороби може захворіти близько 50-75% і навіть до 100% тварин (особливо це стосується європейських порід ВРХ). У 50% тварин хвороба протікає типово. Крім того, варто відзначити, що господарства в яких виникло це захворювання зазнають збитків через обмеження в торгівлі.
Як проявляється нодулярний дерматит?
Інкубаційний період при нодулярному дерматиті коливається в період від 3 днів до місяця, в середньому – 7 днів. Загалом, це залежить й від сприйнятливості тварини до вірусу, типу і вірулентності збудника та шляхів його проникнення в організм. Початковий період короткий, нерідко протікає непомітно, особливо при виявленні перших випадків захворювання в господарстві. Перебіг хвороби буває гострим та підгострим.
При гострому перебігу хвороба характеризується лихоманкою протягом 4-14 днів (температура тіла піднімається до 40 С), зниженням апетиту, сльозотечею, виділеннями з носу (слизові або гнійні), появою внутрішкірних вузликових утворень на шкірі. Тварини відмовляються від корму, швидко худнуть. Лімфовузли збільшуються, легко пальпуються на стегнах та перед лопаткою. Поверхневі лімфовузли інколи мають вигляд припухлостей. Вузлики мають круглу форму, добре виражені, мають розмір від 0,2 до 5 см. і висотою до 0,5 см.. Число вузликів може коливатись від декількох штук до багатьох сотен в залежності від тяжкості перебігу хвороби. Вони можуть бути розташовані по всьому тілу, але особливо на стегнах, кінцівках, навколо очей, на морді, вимені. Рідше вузлики можуть утворюватись під шкірою і виявляються при пальпації. По краям вузликів епідерміс відділяється, а в центрі тканина некротизується і утворюється характерна впадина, з валиком з грануляційної тканини розміром 1-3 мм навколо неї.
Через 1-3 тижні після появи вузлика грануляційну тканину можна видалити у вигляді пробки (секвестр) або вона підсихаючи відпадає сама. При важкому перебігу хвороби вузлики можуть з’являтись на слизовій оболонці носа та крайній плоті. З ротової порожнини виділяється густа тягуча слина, з носа – гнійний слиз з неприємним запахом. Водянисті виділення з очей змінюються слизовими, при підсиханні утворюються кірки. На віках з’являються ерозії та язви. Інколи відмічається кон’юнктивіт, роговиця мутнішає, що може призвести до часткової або повної сліпоти. Язви в дихальних шляхах викликають сильний набряк через який тварина може загинути.
Несеквестровані вузлики інколи твердішають і можуть зберігатись протягом року. У подальшому вони розсмоктуються, але частіше некротизуються, підсихають, формують сухі частинки шкіри під якими з’являється грануляційна тканина.
Заживлення таких ран часто ускладнюється вторинною інфекцією і як наслідок появою набряків. У лактуючих корів вражається вим’я. воно збільшується, на ньому видно вузлики, молоко густе з розовим відтінком, зціжується краплями, при нагріванні перетворюється на гель.
При під гострому перебігу виражених ознак вражень шкіряних покривів не видно. Хвороба проявляється короткочасною лихоманкою (2-5 днів), відсутністю апетиту. В уражених стадах виявляють до 50% тварин, що перехворіли безсимптомно.
Нодулярний дерматит частіше реєструється серед виснажених, лактуючих корів та молодняку ВРХ. Тонкошкірі породи корів молочних порід з високою жирністю хворіють у більш важкій формі. У хворих вагітних корів реєструються аборти, а у биків-плідників – тимчасова імпотенція та безпліддя.
Хвороба триває близько 4 тижнів, при ускладненнях – більше. З ускладнень найчастіше відмічають трахеїти, пневмонії, що супроводжуються затрудненим диханням, ураженням статевих органів, суставів, легень та інших органів.
Зона розповсюдження.
Вперше хвороба була зареєстрована в Центральній Африці у 1929 році. У 1943-1945 рр. доведено інфекційний характер хвороби. Історичний ареал хвороби – країни південної і центральної Африки (Гвінея, Мозамбік, Ботсвана, Зімбабве та ПАР) та північної Африки (Єгипет, Бахрейн, Кувейт, Оан та інші). В 60-тих роках спалахи хвороби було діагностовано в Ізраїлі, Палестині та Лівані. В подальшому хвороба була виявлена в Йорданії, Саудівській Аравії, Туреччині, Греції та Сирії. У період з 2013 по 2014 роки Туреччина повідомила в МЕБ про реєстрацію 325 спалахів хвороб.
За даними національних ветеринарних служб у 2014 році захворювання ВРХ нодулярним дерматитом було виявлено у Туреччині в 320 випадках, Лівані – 32, Азербайджані та Іраку по 16, Єгипті та Ірані – по 6. В 2014–2015 роках хвороба була діагностовано на Кіпрі та в Греції.
За даними МЕБ протягом 2013-2015 років хвороба розповсюджена на території 12 країн Близького Сходу, а у 2015-2017 роках вона активно просувається у південно-східному напрямку Балканськими країнами. Джерелом інфекції стали комахи, які занесли збудника хвороби з території Туреччини та/або Ірану.
Тобто нодулярний дерматит – ендемічна хвороба для Африки та близького Сходу а протягом останніх років спалахи хвороби реєструються в Сирії, Туреччині, Ізраїлі, Йорданії, Іраку, Ірані, Азербайджані, Кувейті, Російській Федерації, Казахстані, Грузії.
Для уникнення поширення в Україні зазначеного вірусу запроваджено заборону ввозу до нашої держави худоби та продукції з неї з неблагополучних країн, де зафіксовані випадки захворювання.
Лікування.
Специфічних засобів лікування нодулярного дерматиту не запропоновано. Проводять симптоматичне лікування, поліпшують умови утримання тварин, забезпечують повноцінну годівлю їх вітамінізованими кормами. Для профілактики секундарних бактеріальних інфекцій використовують антибіотики та сульфаніламідні препарати.
Імунітет.
Після перехворювання на нодулярний дерматит тварини впродовж одного року стають нечутливими до повторного зараження.
Профілактика та заходи боротьби:
передбачають запобіжні дії проти занесення нодулярного дерматиту з неблагополучних щодо цього захворювання держав. У стаціонарних зонах тропічних країн насамперед проводять захист худоби від нападу кровосисних комах та профілактичне щеплення сприйнятливих тварин. У разі виникнення хвороби в раніше благополучних регіонах негайно здійснюють забій усіх хворих та підозрюваних щодо захворювання тварин, ретельну дезінфекцію та дезінсекцію, проводять усі карантинно-обмежувальні ветеринарно-санітарні заходи.
| 
