|
Баштанщина: дати, події, факти
1942 рік
В генеральній окрузі «Миколаїв»
німці ввели податок 1200 літрів молока з корови на рік, 2100 штук яєць з двору,
навіть в тому випадку, коли курей не було, 10 кг білого м’яса. Як форма
грабунку, впроваджувалося так зване «отоварювання» за здану сіль-госппродукцію
предметами першої необхідності (сірники, одяг, взуття). За 1 костюм селянин мав
здати 4 корови або 100 пудів зерна, за 1 м тканини - 20 пудів зерна або свиню не менш 100 кг.
* * *
У лютому 1942 року за пожежу в МТС
фашисти взяли заручниками В. М. Гонділова, М. Д. Гончара, Д. Н. Змієвського, П.
М. Іваненко, Х. А. Костюк, П. І. Кушніра, Г. І. Макаліша, Н. І. Реца, С. І.
Смолу, П. Д. Чауса, а потім всіх стратили на шибениці на подвір’ї МТС.
* * *
У квітні 1942 року окремі групи
опору фашистській окупації об’єдналися у партизанський загін ім. Щорса (командир
І. С. Олексієнко).
1943 рік
У березні 1943 року гестапівцям
вдалося натрапити на слід загону Олексієнка. Із 58 чоловік було заарештовано 30
і 18 квітня, після жорстких тортур їх розстріляли на околиці Баштанки в
каменоломнях. Одночасно німці стратили 20 осіб мирного населення, які
допомагали підпільникам.
* * *
Жовтень 1943 рік. Підпільні групи
сіл Баштанки, Привільного, Новоіванівки, Мар’янівки та інших об’єднуються в
Баштанський партизанський загін, який нараховує 150 чол. (командир загону – І.
Я. Калініченко, комісар – Ф. С. Гапон,
начальник штабу – Т. С. Кирюшко). Штаб знаходився в каменоломнях за 3 кілометра
від Баштанки. Тут же зберігалася зброя і боєприпаси. «Практична діяльність
партизанського загону була спрямована на ведення антифашистської агітаційної
роботи серед місцевого населення, військовополонених; диверсій на залізничному
транспорті, в автотранспортному парку та сільському господарстві; ведення
відкритої боротьби із фашистськими окупантами, боротьби з агентурою каральних
органів і зрадниками Батьківщини» (МОДА, Ф. 10, оп. 1, сп. 50).
* * *
У Баштанському районі під час
збиральної кампанії з ладу виводилися трактори і комбайни, виливалося пальне. В
результаті на полях не зібраним залишився урожай 400 га зернових і 700 га технічних культур.
Зривалися також заходи з відправленням до Німеччини великої рогатої худоби і
свиней. Виконуючи завдання підпілля, ветлікар В. В. Дурноп’янов поширював
штучну епідемію серед тварин.
1944 рік
З
наближенням Червоної армії партизанка Л. В. Калініченко перейшла лінію фронту
та передала радянському командуванню дані про точки ворога в районі Баштанки та
річки Інгул.
8
березня 1944 р. Баштанський партизанський загін вступив у бій з відступаючими
частинами ворога і 10 березня з’єднався
з передовими підрозділами Червоної армії.
Здійснюючи
бойові операції, партизани влилися до військових частин 3-го Українського
фронту.
Партизани
знищили близько 400 ворожих солдатів, взяли у полон 9 офіцерів і понад 300 солдатів,
захопили 27 автомашин, 5 мотоциклів та інших трофеїв, серед яких 18 бойових фашистських прапорів.
* * *
З
9 по 15 березня війська 3-го Українського фронту під командуванням генерала
армії Р. Я. Малиновського вели
жорстокі бої, визволяючи Баштанщину. Тільки під час боїв у районі
Новосергіївки, Тарасівки, Зеленого Гаю і хутора Шевченко гітлерівці втратили 10
тис. солдатів та офіцерів, до 300 гармат і мінометів, багато автомашин та
іншого військового майна. Таким чином, частина затиснутого в районі
Березнегуватого – Снігурівки угруповання ворога була розгромлена на території
Баштанського району.
За мужність і героїзм, виявлені в
боях за звільнення населених пунктів Баштанського району, було присвоєно звання
Героя Радянського Союзу Г. П. Романюку, М. І. Сотниченку, посмертно – В. О. Сівкову та П. К. Крестьянінову.
Другие материалы по теме
| 
0
