Баштанка.НЕТ
Сайт Баштанського району. Баштанський район, Баштанська республіка - наша історія. Найкраще місто - Баштанка Сайт Баштанського району. Баштанський район, Баштанська республіка - наша історія. Найкраще місто - Баштанка

Пн, 17.06.2019, 22:27

Сайт Баштанського району. Баштанський район, Баштанська республіка - наша історія. Найкраще місто - Баштанка Сайт Баштанського району. Баштанський район, Баштанська республіка - наша історія. Найкраще місто - Баштанка

Вітаю Вас, Подорожній | RSS

РеєстраціяВхід

 
Головна сторінка Баштанка.НЕТ
Меню сайту

Категорії  СТАТЕЙ

Спорт
Освіта
Історія
Політика
Культура
Медицина
Економіка
Видатні люди Баштанки та району
РС ГУ ДСНС
Суспільство
Баштанське УЕГГ
Виконавча влада
Управління юстиції
Реєстраційна служба
Управління статистики
Місцеве самоврядування
Інформування населення
Баштанський відділ поліції
Державна фіскальна служба
Фонд соціального страхування
Центральна районна бібліотека
Баштанський міжрайонний відділ лабораторних досліджень
Управління державного казначейства у Баштанському районі
Управління Держпродспоживслужби в Баштанському районі
Відкритий Міжнародний університет розвитку людини "Україна" у м. Баштанка
 
Форма входу

Зверніть увагу!
Сьогодні відвідували сайт:

 
 
Баштанка рекламна
загрузка...
 
 

ВИПАДКОВІ ФОТО:

З 8 березня!:

Виставка робіт Олександра Бондаренка:

З 8 березня!:

Виставка робіт Олександра Бондаренка:

 

Головна » Статті » Баштанський район » Історія

Сумні то були часи

Сумні то були часи

Жив у нашому селі чоловік, який день і ніч працював із жінкою на своєму полі. А діти (їх було п’ятеро) були самі вдома. Сім’я мала середній достаток: корову, коня, кілька овець.

Та ось почалася колективізація. Земля і все інше перейшло до колгоспу. Залишилася стара хатина, город та п’ятеро дітей. Город наполовину засівали житом. В 1933 році на трудодні з колгоспу нічого не дали, ще й так звані «буксири» почали збирати останнє, що ще було в людей дома. Почався голод. Найстарша дівчинка Маруся пішла жити до своєї бабусі, хоч і бабусі було скрутно.

Сім’ю запідозрили, що вона переховує вдома хліб. Кілька разів допитували. Потім чоловіка забрали до контори і почали пекти вогнем, защемляли руки дверима, підвішували до стелі. Не витримав він, відпросився додому, пообіцявши через день принести зерно жита. Коли йшов додому, зайшов за старшою донькою Марійкою і забрав її. Дружині сказав, щоб скупала дітей, бо вранці поїдуть у сусіднє село до тітки. Ввечері, коли дружина й діти заснули, господар сів до столу і, взявши олівець і два листки, щось довго писав. Потім поклав їх посередині столу на видному місці. Взяв із мисника ніж і спочатку зарізав дружину, а потім усіх дітей. Взяв із підлоги останнє ряденце, заслав ним долівку, потім обережно поклав посеред ряденця жінку, а по обох боках діток, сам узяв заздалегідь підготовлену вірьовку і, зачепивши за гак на сволоці, повісився.

Тільки на другий день село дізналося про страшну трагедію. Листи міліція забрала і ніхто не знав, що там було написано. Всім селом хоронили сім’ю. Похоронили їх в одній могилі.

Павло Данилович

ФАРІОНОВ,

житель с. Інгулка.



Другие материалы по теме
Категорія: Історія | Опублікував: bashtanka (07.12.2007) | Автор: Павло Фарінов
Сподобалася стаття? Розкажіть про неї своїм друзям через соціальні мережі:
Статтю переглянули 1502 чол.
Всього коментарів користувачів сайту: 0

Ваш коментар до публікації:
(можна через соцмережі та акаунти: "Фейсбук", "ВК", "ОК", "Гугл", "Яндекс" та ін.)

avatar
 
 

10 НОВИХ КОМЕНТАРІВ
ВІДВІДУВАЧІВ САЙТУ  ДО НОВИН ТА СТАТЕЙ сайту Баштанського району:

 



Згідно Правил адміністрація сайту не впливає на зміст публікацій і не несе відповідальність за думку, яку автори висловлюють у коментарях та блогах.

 

           

Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz