|
Слово «гендер» вперше з’явилося в 70-ті роки нашого
століття для опису со-ціально визначених характеристик чоловіків та жінок на
відміну від біологічно визначених (стать). Можна сказати, що люди народжуються
жіночої або чоловічої статі, а потім вчаться бути дівчатами та хлопцями, щоб
згодом сформуватися у жінок та чоловіків, рівно-правних членів суспільства.
Гендер, як поняття, відноситься до соціально набутої поведінки і очікувань, які
асоціюються з обома статями. Подібно расі і класу, гендер – це категорія
соціальна, яка виникає у великому розмаїтті нашого життя і визначає наші
суспільні стосунки з іншими людьми.
Гендерна рівність передбачає однаковий статус для
жінок і чоловіків. Вона означає, що чоловіки та жінки мають однакові умови для
реалізації своїх людських прав та однаковий потенціал для здійснення свого
внеску у національний, політичний, економічний, соціальний та культурний
розвиток, а також рівні права на користування результатами цього розвитку.
Питання поліпшення становища
жінок та впровадження гендерної рівності у суспільстві є актуальним для
світової спільноти і для України.
Уряд України ухвалив рішення
провести в Україні у поточному році Рік гендерної рівності та прийняв Державну
програму з утвердження гендерної рівності в українському суспільстві на період
до 2010 року. У ній визначене коло
завдань і першочергових заходів, обов’язкових для виконання щодо забезпечення
гендерних підходів у діяльності галузей та регіонів.
Дискримінація за ознакою статі спостерігається в усіх
сферах життя українського суспільства. В органах законодавчої влади жінки
становлять 8,5 відсотка, серед голів обласних державних адміністрацій лише три
жінки, у великому промисловому бізнесі жінки обіймають лише два відсотка посад,
серед власників середнього і малого бізнесу – 20 відсотків. Заробітна плата
жінок майже на третину менша, ніж чоловіча, безробітних жінок значно більше,
ніж безробітних чоловіків, пенсія жінок, за прогнозом, через 20-30 років
становитиме у середньому 40-45 відсотків пенсії чоловіків. Жінка працює
фактично 4-6 годин більше чоловіків. Праця у домашньому господарстві не
враховується як продуктивна. Разом з тим, у країні дуже загострилися проблеми
чоловіків. Чоловіче безробіття зростає швидшими темпами, ніж жіноче. Чоловіки
йдуть на пенсію на п’ять років пізніше, ніж жінки, хоча тривалість їхнього
життя на 12 років менша. Такі хвороби, як туберкульоз, алкоголізм, наркоманія і
таке явище, як суїцид, панують переважно в чоловічому середовищі. Надзвичайно
гострою проблемою є збереження репродуктивного здоров’я чоловіків.
Сьогодні важливим чинником зміни ситуації стають
міжнародні зобов’язання, що взяла на себе Україна. Згідно з діючими
міжнародними стандартами, вирівнювання статусів чоловіків і жінок є
обов’язковим елементом всіх соціальних стратегій і програм будь-якої
демократично-орієнтованої держави. Це, безумовно, вимагає від влади зміни своїх
підходів до політики по забезпеченню прав жінок.
Для населення розробляються спеціальні просвітницькі
програми з подолання гендерних стереотипів і формування гендерної культури, а
для різних категорій державних службовців проводяться навчання з питань
гендерної рівності.
У Баштанській
райдерж-адміністрації прийнято розпорядження про районну Програму з утвердження
гендерної рівності в україн-ському суспільстві на період до 2010 року. Метою Програми є покращення ситуації з забезпеченням
рівності жінок і чоловіків у районі, подолання гендерних розривів та створення
умов для реалізації потенціалу кожної особистості незалежно від статі, як
основного права людини.
З цією метою 27 липня об 11.00 в
центральній бібліотеці буде проведено «круглий стіл» на тему «Гендерне коло
України-2007», де будуть розглянуті питання: участь жіноцтва в роботі органів
влади; гендерна рівність на рівні сім’ї; захист прав дитини як аспект гендерної
політики та інші. Запрошуємо всіх
бажаючих взяти участь у за-сіданні «круглого столу».
Людмила СМОЛА,
директор центру со-ціальної служби
для сім’ї, дітей та молоді.
Другие материалы по теме
| 
0
