|
Права й свободи людини й громадянина та їх гарантії
визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суди, як органи державної
влади, зобов’язані своєчасно й дієво захищати ці права та свободи,
забезпечувати відновлення порушених прав і свобод людини. Статтею 3
Цивільно-процесуального кодексу України закріплено, що кожна особа має право в
порядку, встановленому ЦПК, звернутися до суду за захистом своїх прав
(порушених, невизнаних або оспорюваних), свобод чи інтересів.
Особа, права або законні інтереси
якої порушено, шляхом подання позовної заяви звертається до суду першої
інстанції, де заява реєструється, оформляється і подається судді в порядку
черговості. Позивач має право об’єднати в
одній позовній заяві кілька вимог, які пов’язані між собою.
Позовна заява подається в письмовій формі
та повинна містити:
найменування суду, до якого подається заява;
ім’я (найменування) позивача і
відповідача, а також ім’я представника позивача, якщо позовна заява подається
представником, їх місце проживання або місцезнаходження, поштовий індекс, номер
засобів зв’язку, якщо такий відомий;
зміст позовних вимог;
ціну позову щодо вимог майнового характеру;
виклад обставин, якими позивач обгрунтовує свої
вимоги;
зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину,
наявність підстав для звільнення від доказування;
перелік документів, що додаються до заяви.
Позовна заява підписується позивачем або його
представником із зазначенням дати її подання. До позовної заяви додаються також
документи, що підтверджують сплату судового збору та оплату витрат та
інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Слід зауважити, якщо позовна заява подається
представником позивача, до неї додається довіреність чи інший документ, що
підтверджує його повноваження. Разом з тим, відповідно до ст. 120 ЦПК позивач
повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що
додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Вимоги щодо подання копій
позовних заяв та доданих до неї документів не поширюються на позови, що
виникають з трудових правовідносин, а також про відшкодування шкоди, завданої
внаслідок злочину чи каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи,
незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, досудового
слідства, прокуратури або суду.
Відповідно до вимог ст. 107 ЦПК усі справи, що
підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються районними,
районними у містах, міськими та міськра-йонними судами.
Позови до юридичних осіб пред’являються в суд за їхнім
місцезнаходженням, а до фізичної особи – за місцем її проживання.
І. МУРУГОВА,
спеціаліст районного
управління юстиції.
| 
