|
Україна є державою з поліетнічною
структурою населення. Це зумовлено низкою історичних, етнокультурних,
економічних та геополітичних чинників. В країні проживають представники 133
національностей і народностей. Найчисельнішими етнонаціональними групами
населення є росіяни, білоруси, молдавани, кримські татари, болгари, угорці,
румуни, поляки, євреї, вірмени, греки, татари, цигани, азербайджанці, грузини, німці,
гагаузи.
Права та свободи громадян
різних національностей гарантуються та закріплені в Конституції України,
Декларації Прав національностей України та Законі України «Про національні
меншини в Україні».
Проте останні тенденції розвитку
сучасної суспільно-політичної ситуації у
світі свідчать про те, що загроза появи масової ксенофобії набуває дедалі більш
небезпечних форм. Дискримінація за етнічною, расовою та іншими ознаками можуть
спровокувати етноконфлікти, агресію між людьми різних культур та віросповідань
та ідеологічну нетерпимість. Всі ці небезпечні явища підривають принципи
демократії, призводять до порушення прав людини і, отже, становлять реальну
загрозу стабільному розвитку країни.
Що ж таке ксенофобія? За
тлумаченням словників - це фобія стосовно чужинців чи просто чогось незнайомого
чи чужоземного. Ксенофобія походить від грецьких слів хenos (чужий) і рhobos
(страх) – нав'язливий страх перед іншими людьми, а також ненависть,
нетерпимість до кого-небудь чи чого-небудь чужого, незнайомого, незвичного.
Расизм в загальному випадку розглядають як форму ксенофобії.
Зазначена проблема є актуальною без
винятку для всіх країн світу. Ці питання
є актуальними для регіонів України з поліетнічним складом населення, де
характер міжнаціональних відносин відіграє надзвичайно важливу роль.
22 жовтня 2007 року відбулася
зустріч Президента України В.Ющенка з представниками Єврейських громадських
організацій та української інтелігенції, під час якої обговорювалися проблеми
забезпечення прав єврейської громади та спільна протидія будь-яким проявам
ксенофобії, антисемітизму і вандалізму в Україні.
Учасники зустрічі висловили
глибоку стурбованість тим, що останнім часом в окремих регіонах України
провокаційно налаштовані особи понівечили українські державні символи та
національні знаки, зокрема на Говерлі, у м. Харкові, Крутах, на одеському
єврейському кладовищі тощо.
Президент України наголосив щодо
рішучої відсічі будь-яким протизаконним
діям, зокрема проявам ксенофобії, антисемітизму і вандалізму.
На виконання доручення Президента
України у Службі безпеки України створено окремий спеціальний підрозділ з
питань боротьби з проявами ксенофобії.
У задачі спецпідрозділу входить
виявлення, попередження і недопущення протиправних дій на ґрунті розпалювання
національної, расової або релігійної ворожнечі відносно представників етнічних
меншин України і запобігання
ксенофобських проявів, які можуть спричинити
виникнення загроз національної безпеки держави і завдати шкоди її міжнародному
іміджу.
У той же час проводяться
відповідні зміни в організаційно-штатній структурі підрозділів захисту
національної державності регіональних управлінь Служби безпеки. Зокрема, в ГУ в
АР Крим, УСБУ у м. Києві, Дніпропетровській, Донецькій, Львівській, Луганській,
Одеській і Харківській областях передбачено створення окремих секторів, а в
решті регіональних підрозділів виділені додаткові ділянки роботи.
12 листопада 2007 р. в Службі
безпеки України відбувся „круглий стіл”, на якому було обговорено питання
протидії проявам ксенофобії. У заході взяли участь представники Секретаріату
Президента України, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства закордонних
справ, Генеральної прокуратури, Державного комітету у справах національностей
та релігії, громадських та релігійних організацій.
Виконуючий обов’язки Голови СБУ В.Наливайченко
поінформував про діяльність створеного за дорученням Президента України в
Службі безпеки України окремого підрозділу із виявлення та припинення дій,
спрямованих на розпалювання расової чи національної ворожнечі. Основним
завданням підрозділу є попередження виникнення передумов, які сприяють
переростанню правопорушень в організовані форми злочинної діяльності.
Ефективність такої роботи залежатиме від трьох основних чинників — співпраці з
громадськими організаціями, міжвідомчої координації правоохоронних органів і
доведення до суду кожної кримінальної справи.
Під час засідання вирішено
скерувати рекомендації усіх учасників до правоохоронних органів з метою
скоординованої роботи щодо запобігання проявам расової нетерпимості у
суспільстві. Ухвалено рішення, що подібні засідання стануть регулярними.
22 листопада відбулася зустріч
керівництва Управління СБУ в Миколаївській області з лідерами миколаївських
єврейських громадських та релігійних організацій, на якій обговорювалися
питання протидії ксенофобії та попередження антиєврейських проявів.
Представникам
Миколаївської єврейської громади доведено позицію керівництва Служби безпеки
України з питань, пов’язаних із збереженням міжнаціональної та міжконфесійної злагоди в державі, а також
інформацію щодо заходів, які вживаються Управлінням СБУ в Миколаївській області
із запобігання деструктивним проявам на етнічному або релігійному ґрунті.
В листопаді ц.р. голова Миколаївської облдержадміністрації
О.Гаркуша провів зустріч з представниками громадських організацій національних
меншин області. В ході нараді були обговорені актуальні проблеми життєдіяльності
громадських організацій національних меншин. Учасники зустрічі висловили
стурбованість і засудження фактів прояву ксенофобії, антисемітизму і
вандалізму, що здійснені останнім часом в окремих регіонах України провокаційно
налаштованими особами. Під час наради акцентовано увагу на необхідності чіткого
забезпечення чинного законодавства органами місцевої державної влади в сфері
додержання прав та свобод громадян України та вимог Президента України щодо
рішучої відповіді будь-яким протиправним діям, які розпалюють міжнаціональний
розбрат. О.Гаркуша наголосив також на тому, що облдержадміністрація сприятиме
активізації роботи національно-культурних товариств в області, зокрема у
співпраці з метою зміцнення міжнаціонального
миру і злагоди в суспільстві. За результатами зустрічі надані доручення та вироблені рекомендації,
спрямовані на сприяння етнічній консолідації суспільства.
Миколаївщина
– багатонаціональний край, де мешкають представники 133 національностей. Серед
них українці, росіяни, молдовани, білоруси, євреї, євреї болгари, поляки,
німці, вірмени, татари, роми, месхетинські турки, чехи, курди, грузини тощо.
Національно-культурні
товариства області підтримують зв’язки з країнами своєї прабатьківщини, з
посольствами і консульствами закордонних держав.
В цілому ж в Миколаївській області фактів
обмеження прав і свобод за національною ознакою, проявів національної
нетерпимості та загострення ситуації на міжетнічному рівні останнім часом не
зафіксовано. Стан міжнаціональних відносин в області характеризується як
стабільний.
В області
створена та діє громадська організація – Рада національних товариств
Миколаївської області, яка свою роботу проводить відповідно до конституції
України, Декларації Прав національностей України, Законів України ”Про національні
меншини в Україні”, ”Про об’єднання громадян”, та інших нормативно-правових
актів щодо розвитку культури та мов національних меншин. Її колективними
членами є національно-культурні товариства області.
Рада
національних товариств плідно і тісно співпрацює з державними органами
виконавчої влади.
В області
приділяється постійна увага вивченню національними меншинами рідної мови,
розвитку культурно-етнічних спільнот.
З метою
задоволення етнонаціональних, етнокультурних потреб, забезпечення прав національних
меншин з питань міжнаціональних відносин в області проводяться дні відзначення
національних свят, дні культури, фестивалі, конференції, виставки, ”круглі
столи”, семінари, в яких беруть участь представники усіх національно-культурних
товариств області.
Релігійна ситуація в області
залишається стабільною. Фактів гострого міжконфесійного протистояння, конфліктів
на релігійному ґрунті, порушень Закону України „Про свободу совісті та
релігійні організації” не зафіксовано.
Місцевими органами державної виконавчої
влади робиться все можливе з метою попередження фактів кризових та конфліктних явищ, подій у сфері
міжнаціональних відносин, що змогли б призвести у майбутньому до соціальної
напруги та загострення соціально-політичної ситуації в області, постійно попереджається
агітація нетерпимості та насильства, а також забезпечується ефективне
правозастосування щодо покарання злочинів, пов’язаних із розпалюванням
міжнаціональної ворожнечі та конфліктів на національному й релігійному ґрунті.
| 
