Дещо про скорочення робочих місць...

Навіть в умовах затяжної кризи роботодавці всіма зусиллями прагнуть уникати ліквідації робочих місць і тим самим – скорочення зайнятості, проте інший раз без цього просто не обійтися. Тому і виникла необхідність акцентувати увагу на питаннях, які виникають при проведенні даної процедури.

Коли говорять «скорочення», розуміють розірвання трудового договору на підставі п.1 ст.40 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП). Для того, щоб провести правильно скорочення, керівництву необхідно враховувати наступні нюанси.

Ухвалюючи рішення про проведення скорочення на підприємстві, необхідно бути готовим до того, що при звільненні працівників по п.1 ст.40 КЗпП потрібно надати їм гарантії, пільги і компенсації, а саме:

1. Про подальше вивільнення найнятих робітників персонально попередити не пізніше, ніж за два місяці. При цьому повідомити кожного працівника під розписку, щоб уникнути подальших можливих суперечок.

2. При вивільненні необхідно враховувати переважне право на залишення на роботі. Це питання детальніше прописане в ст.42 КЗпП.

3. Попереджаючи працівника про звільнення, власник (уповноважений ним орган) повинен запропонувати йому іншу роботу на цьому ж підприємстві (якщо така робота відсутня, то працівник має право звернутися в службу зайнятості для подальшого працевлаштування або знайти роботу самостійно). Одночасно з попередженням про вивільнення (тобто, не раніше двох місяців до такого вивільнення) власник (уповноважений ним орган) повинен повідомити службу зайнятості (звіт про заплановане вивільнення). Крім того, після проведення звільнення в службу зайнятості потрібно подати списки фактично вивільнених працівників. Хто нехтує цим, притягатиметься до відповідальності. Суми передбачених штрафів цілком пристойні – розмір річної заробітної плати за кожного працівника!

Крім трьох вищеперелічених правил звільнення працівника по п. 1 ст.40 КЗпП, які можна назвати основними, є ще декілька додаткових.

1. З працівником потрібно остаточно розрахуватися в день звільнення, видати йому трудову книжку із записом про звільнення.

2. Працівникові обов’язко-во потрібно виплатити вихідну допомогу в розмірі не менше середнього місячного заробітку (ст.44 КЗпП).

3. Особливу увагу звернути на ст. 184 КЗпП, в якій зазначено категорії громадян, яких не можна звільняти.

4. Якщо на підприємстві створена профспілка, то власник (уповноважений  ним орган) обов’язково надає їй всю інформацію про звільнення і проводить з профспілкою постійні консультації з метою мінімізації або запобігання скорочення.