 Математична освіта – важлива складова загальноосвітньої підготовки, а якість математичної підготовки молодого покоління – індикатор готовності суспільства до соціально-економічного розвитку, мобільності особистості в освоєнні та впровадженні нових технологій, розумінні принципів побудови й правильного використання сучасної техніки, сприймання наукових технічних ідей .
Місце математики в системі шкільної освіти визначається її роллю в інтелектуальному та соціальному розвитку особистості. Правильне уявлення про природу математики, сутність і походження математичних абстракцій, співвідношення реального та ідеального, про особливості відображення математичних явищ і процесів реального світу, розуміння проблем існування, безмежності та істинності в математиці сприяють формуванню наукової картини світу й сучасного світогляду.
Математика як один із опорних предметів середньої школи забезпечує вивчення інших дисциплін, насамперед, предметів природничо-наукового циклу.
Запрошуємо переглянути:
Викладання математики в загальноосвітніх навчальних закладах району здійснюється відповідно до таких нормативних документів:
Закон України „Про загальну середню освіту”;
Концепція загальної середньої освіти;
Концепція профільного навчання у старшій школі;
Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів 12-річної школи, затверджені наказом МОН України від 09.03.05 № 145;
Державний стандарт базової і повної середньої освіти (освітня галузь «Математика»);
Концепція математичної освіти;
5 – 7 класи: «Математика. Навчальна програма для учнів 5 – 9 класів загальноосвітніх навчальних закладів (авт..М. Бурда,Ю. Мальований та ін..) (затверджена наказом МОНУ від 29.05.15 р. № 585);
8 – 9 класи: Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Математика. 5-12 класи - К.: Перун, 2005;
10 – 11 класи: Програми для до профільної підготовки та профільного навчання (у двох частинах). Математика – Х.: Видавництво «Ранок», 2011.
Ефективність навчального процесу значною мірою залежить від рівня фахової майстерності педагогів. Математику в нашому районі викладають 52 учителя. Із них:
- спеціалістів вищої категорії - 27 (53 %);
- спеціалістів І категорії - 11 (22 %);
- спеціалістів ІІ категорії - 5 (10 %);
- спеціалістів - 8 (15 %).
Звання «старший учитель» мають 8 (15 %) педагогів, «учитель-методист» - 8 (15 %), нефахівцями є 2 (4 %) учителів, які викладають математику.
Останнім часом в районі спостерігається тенденція щодо поліпшення кадрового складу вчителів математики. Однак за збільшенням кількості вчителів першої та вищої категорії не можна не помітити, що значно зменшилась кількість молодих спеціалістів.
Під час фронтальної експертизи вивчено роботу шкільних методичних об’єднань восьми навчальних закладів, проаналізовано 84 уроки 17 учителів математики, що становить 32% від їх загальної кількості.
Досвідчені фахівці досягають високих результатів у навчанні учнів, застосовуючи у практичній діяльності сучасні педагогічні технології, новітні форми та методи навчання. Одні здійснюють це через упровадження групової форми організації навчальної діяльності учнів (Шойко Л.В., Новоєгорівська ЗОШ І-ІІІ ступенів, Безпалько Л.Б., Пісківська ЗОШ І-ІІІ ступенів, Грипачевська А.М., Мар’ївська ЗОШ І-ІІІ ступенів), особистісно зорієнтованих технологій (Бабін О.М., Решетник І.М., Каліберда Н.М., Баштанська ЗОШ І-ІІІ ступенів №1, Гненна Т.О., Коверзнєва Л.П., Явкинська ЗОШ І-ІІІ ступенів Смирнова І.М., Краснянська І.В., Христофорівська ЗОШ І-ІІІ ступенів), методу проектів (Ганжа Л.А., Баштанська ЗОШ І-ІІІ ступенів №1, Сенчишак В.В., Інгульська ЗОШ І-ІІІ ступенів). Інші вчителі використовують педагогічні програмні засоби з математики (Старостенко С.Б., Баштанська районна гімназія), професійно-орієнтовані технології (Садковський М.К., Новопавлівська ЗОШ І-ІІІ ступенів, Будянська Т.І., Інгульська ЗОШ І-ІІІ ступенів).
Однією з продуктивних форм професійного становлення педагогів є курси підвищення кваліфікації. За останні п’ять років їх пройшли 72 учителя математики, що становить 114% від запланованої кількості.
Оперативно запроваджено різні форми підвищення кваліфікації. Поліпшенню якості та результативності роботи вчителів у міжкурсовий період сприяє науково-методичний та інформаційний супровід, що здійснюється МОІППО у співпраці з відділом методичної роботи КУ «Баштанський РСЦОЗО» та шкільними методичними об’єднаннями. Із цією метою педагоги залучаються до участі в обласних науково-практичних конференціях, семінарах, методичних активах керівників районних методичних об’єднань тощо.
Пріоритетними напрямами в роботі відділу методичної роботи і шкільних методичних об’єднань сьогодні є підготовка вчителів до викладання математики за новими програмами. Аналіз планів роботи шкільних методичних об’єднань за 2015-2016 навчальний рік свідчить, що у Баштанській ЗОШ №1, Новоєгорівській ЗОШ, Явкинській ЗОШ, Христофорівській ЗОШ проводиться відповідна робота щодо вирішення цього питання. Заплановано обговорення нових програм із математики відповідно до реалізації принципу наступності у вивченні математики. Запроваджено нові форми методичної роботи, проводяться семінари, тренінги.
Із метою контролю за якістю навчального процесу один раз на 5 років здійснюється вивчення стану викладання предмета. У визначені терміни здійснювалося вивчення стану викладання математики в загальноосвітніх навчальних закладах, що підлягали експертизі. Проте аналіз змісту наказів, протоколів рішень педрад показав, що досить часто рекомендації є формальними, містять загальні фрази, а не визначення конкретних проблем та шляхів їх розв’язання.
Підвищення освітнього та кваліфікаційного рівнів, оновлення професійних знань учителя позитивно впливають на ефективність навчального процесу, показниками якого є рівень навчальних досягнень учнів, результати їх участі в олімпіадах, конкурсах, турнірах, форумах тощо.
Під час фронтального вивчення стану викладання математики було визначено рівень навчальних досягнень 140 учнів 9-х, 11-х класів.
Тексти контрольних робіт складено відповідно до чинних програм, із урахуванням профілю класу. Вони містили теоретичні питання, якісні, розрахункові та графічні задачі. Визначено, що початковий рівень виконання робіт показали 32,3% учнів; середній – 39,2 %; достатній – 27,3 % ; високий – 8,2 %.
Як свідчать результати контрольних робіт, учні загалом розуміють суть основних математичних законів і закономірностей. Вони засвоїли фактологічні знання з математики, відтворюють основні ознаки математичних понять, застосовують отримані знання при розв’язуванні задач, в основному дотримуються вимог щодо їх оформлення (Явкинська, Новосергіївська, Ленінська, Христофорівська, Баштанська ЗОШ №1, Новопавлівська, Добренська ЗОШ). Проте припускаються значної кількості помилок обчислювального характеру (а це програма початкової школи та 5-6-х класів), погано пам’ятають матеріал, вивчений у минулому навчальному році, не завжди можуть застосувати здобуті знання для пояснення практично орієнтованих завдань, продемонструвати здатність використовувати їх у практичній повсякденній діяльності.
Під час виконання контрольних робіт з алгебри найбільше помилок учні 9-х класів допускали при:
оцінюванні значення виразів за властивостями нерівностей;
геометричній інтерпретації розв’язків нерівності на числовій прямій;
аналізі умови задачі, формулюванні думки;
з геометрії:
- при розв’язуванні прикладних задач із застосуванням алгоритму розв’язування трикутників.
Найбільшої корекції потребують знання учнів 11-х класів з алгебри, які вони демонструють під час:
• знаходження похідної складеної функції;
• дослідження функції за допомогою похідної та побудові графіків функцій;
з геометрії:
• при конструюванні складних тіл із простіших;
• при обчисленні елементів геометричних тіл із метою застосування цих навичок для обчислення об’ємів та площ поверхонь.
Причини виявлених недоліків:
збільшення обсягу навчального матеріалу при зменшенні годин на його вивчення;
недостатня мотивація життєвої необхідності отримання математичних знань;
недооцінювання значення якісних, графічних та експериментальних задач у навчальному процесі;
недостатнє використання гуманітарного потенціалу навчального матеріалу.
Порівняння результатів контрольних робіт із річними та семестровими оцінками свідчить, що оцінювання навчальних досягнень учнів не завжди є об’єктивним.
Перевірка якості ведення сторінок із математики у класних журналах дозволяє зробити висновки, що більшість вчителів дотримуються вимог пояснювальних записок та листів Міністерства освіти і науки України про викладання математики. Записи в журналах охайні, чітко простежується виконання практичної частини програм, контрольних робіт, ведення тематичного обліку знань, наявність оцінок за ведення зошитів. Указані всі види робіт. Учителі об’єктивно підходять до оцінювання навчальних досягнень учнів.
Кількість контрольних робіт, проведених у минулому та в поточному роках, відповідає програмовим вимогам і методичним листам Міністерства освіти і науки України про викладання математики.
Однак є й суттєві недоліки. Проблема коректного застосування 12-бальної системи оцінювання навчальних досягнень учнів виникла з моменту її запровадження й не втратила своєї актуальності. На сьогодні в навчальних закладах системи загальної середньої освіти обов’язковим видом оцінювання навчальних досягнень учнів є тематичне. Воно є обов’язковим, і бал, отриманий учнем, має відображати реальні досягнення в опануванні ним конкретної теми.
У школах є вчителі математики, які недостатньо знайомі з правилами оформлення предметних сторінок журналів, зокрема з математики. Так, учителі виставляють семестрове оцінювання на підставі лише оцінок за контрольні роботи, ігноруючи те, що вивчення кожної теми (8-12 годин) вимагає тематичного оцінювання навчальних досягнень учнів. Воно повинно містити: по-перше, кілька занять, на яких із огляду на результати поточного усного опитування і самостійних робіт вивчений матеріал систематизується та узагальнюється, розв’язуються задачі і вправи; по-друге, тематичну контрольну роботу, перед якою доцільно провести самостійну роботу підготовчого характеру.
Неприпустимо оцінювати всю тему лише однією оцінкою.
Особливо слід наголосити на неприпустимості виправлення оцінок у журналах.
В інструктивно-методичних листах про вивчення математики рекомендовано проводити тематичне оцінювання учнів через 8-12 уроків. У класах профільного спрямування відводиться неоднакова кількість годин. Саме тому для визначення необхідної кількості тематичних оцінювань, необхідно відведену кількість годин поділити на десять. Виконання контрольних робіт (заліків, тестів тощо) є обов’язковою умовою для тематичного оцінювання.
Одним із пріоритетних напрямів освітньої політики району є турбота про обдаровану і талановиту молодь, її творчий, інтелектуальний, духовний і фізичний розвиток. Адже саме молоді люди в майбутньому визначатимуть шлях розвитку науки, економіки, медицини, мистецтва тощо.
19 грудня 2015 року пройшла районна олімпіада з математики. В роботі брали участь 57 учнів із 17 закладів освіти. А саме: Баштанська ЗОШ №1 та №2, гімназія, Виноградівська, Добренська, Доброкриничанська, Інгульська, Ленінська, Лоцкинської, Новоєгорівської, Новопавлівська, Пісківська, Плющівська, Привільненська, Христофорівська, Явкинська ЗОШ І-ІІІ ст..
Високий рівень знань з даного предмета показали учні Баштанської ЗОШ №2 та №1, Баштанської гімназії та Лоцкинської ЗОШ І-ІІІ ст. Достатній рівень – Виноградівської ЗОШ, Привільненської ЗОШ, Інгульської ЗОШ, Явкинської ЗОШ.
Учням шкіл Доброкриничанської, Добренської, Інгульської ЗОШ, Ленінської, Мар'ївської, Новоєгорівської, Новопавлівської, Пісківської, Плющівської, Христофорівської ЗОШ І-ІІІ ст. необхідно більше працювати над самоосвітою, поглиблюючи свої знання з математики не тільки на уроках, але і в позаурочний час.
Слід відзначити системну роботу з обдарованими дітьми таких вчителів: Старостенко Світлану Богданівну, Гармаш Ірину Василівну, вчителів Баштанської гімназії, Бєлугіну Зою Олександрівну, Саєнко Ніну Сергіївну, вчителів Баштанської ЗОШ №2, Решетнік Ірину Миколаївну, Каліберду Наталю Миколаївну, вчителів Баштанської ЗОШ №1, Левкович Ярославу Василівну, вчителя Виноградівської ЗОШ, Сенчишак Валентини Василівни, Марочкіна Геннадія Вікторовича, вчителів Інгульської ЗОШ, Коверзнєву Лідію Павлівну, вчителя Явкинської ЗОШ.
Аналізуючи роботи учасників олімпіади слід відмітити, що відсутня системна робота з обдарованими учнями, недостатня увага приділяється геометричному матеріалу та розв’язування нестандартних задач на логічне мислення, складність узагальненого висновку при отриманні конкретного результату, невідпрацьоване вміння використовувати теоретичний матеріал в нестандартних ситуаціях, зокрема властивості коефіцієнтів многочлена, квадратного кореня, недосконале володіння основними прийомами розв’язування задач на рух.
Не взяли участі в роботі районної олімпіади з математики такі школи: Старогороженська, Кашперо-Миколаївська, Костичіська, Новоолександрівської ЗОШ І-ІІІ ст. та Єрмолівська, Новоіванівська, Новосергіївська ЗОШ І-ІІ ст.
Якісний аналіз виконаних завдань ІІ етапу Всеукраїнських олімпіад із математики показав, що частина учасників не володіє методами логічного обґрунтування дослідження, не використовує теорію інваріантів та методу індукції при розв’язуванні задач ігрового характеру, не володіє принципом Дирихле, методами узагальнення, показує недостанє засвоєння обов’язкового мінімуму знань.
Не взяли участі в роботі районної олімпіади з математики такі школи: Старогороженська, Костичівська, Новоєгорівська, Явкинська ЗОШ І-ІІІ ст. та Перемозька, Новоіванівська, Новосергіївська ЗОШ І-ІІ ст.
Олімпіада – це свято яскравих математичних ідей та красивих суджень. Проте успіх на такому святі чекає того, хто ретельно до нього готувався. Без системної роботи на уроці й після уроків перемога в олімпіаді неможлива.
Відомо, що кожна олімпіада починається з першого (шкільного) етапу. Під час проведення експертизи значна увага була приділена вивченню цього питання. Учителі не дотримуються Положення про шкільні олімпіади з базових дисциплін. У багатьох школах завдання не були затверджені на методичному об’єднанні вчителів природничо-математичних дисциплін і не відповідали вимогам щодо їх змісту. Не в усіх школах були в наявності всі роботи. Об’єктивність їх оцінювання не відповідала критеріям. Учні, чиї роботи оцінені однаковою кількістю балів, посідають різні місця. Також не дотримується квота стосовно кількості призерів (не більше 30% від загальної кількості поданих робіт).
До системної роботи з обдарованими учнями можна віднести діяльність шкільних факультативів. Як показала експертиза, їх кількість щорічно знижується. Але учні тих закладів, необхідність такої роботи розуміють, завжди демонструють результативні виступи на олімпіадах. Це Баштанська гімназія, Баштанська ЗОШ №1 та №2, Виноградівської ЗОШ, Лоцкинської ЗОШ тощо.
Дуже часто виникає ситуація, коли учень добре розв’язує завдання в класі й удома, а на олімпіаді показує низькі результати. Це психологічна проблема, і вирішити її можна, якщо постійно брати участь у різних математичних змаганнях, таких, як Міжнародний математичний конкурс «Кенгуру», Всеукраїнський математичний конкурс «Золотий ключик», турніри.
У 2015-2016навчальному році в Конкурсі взяли участь 63 + 286 учнів Баштанського району (для порівняння: у 2015 р. – 601 учень, у 2014 р. – 706 учнів). Найбільше учасників було з Баштанської ЗОШ №1, Баштанської ЗОШ №2, Виноградівської ЗОШ, Плющівської ЗОШ.
Неможливо не відзначити й роль шкільних координаторів. Саме при їх підтримці діти мають можливість брати участь у Конкурсі, який дозволяє розкрити їм свої творчі можливості. Адміністрації цих шкіл не тільки координували, але й організували проведення Конкурсу централізовано.
Приємно відзначити, що склад координаторів конкурсу стабільний: ентузіасти, які приєдналися до цього руху, залишаються в ньому надовго і стають найбільш активними учасниками конкурсу.
Усі учні та навчальні заклади, які брали участь у Конкурсі, отримали сертифікати відповідного зразка та інформаційні вісники з матеріалами Міжнародного математичного конкурсу «Кенгуру – 2015», його результатами та статистичним звітом.
Одним із пріоритетних напрямів розвитку сучасної освіти є ефективне використання інформаційно-комунікаційних технологій при викладанні математики. Комп’ютери створюють нову технічну основу для здійснення програмового навчання, організації індивідуальних і групових форм навчальної діяльності на уроці, своєчасного контролю успішності учнів і надання педагогічної підтримки, створення умов для випереджального навчання тих, хто має здібності й інтерес до математики. Залучення вчителів математики до використання нових інформаційних технологій є одним із найважливіших напрямів діяльності районного методичного кабінету.
Навчання здійснюється за різними формами підвищення кваліфікації:
проблемно-тематичні курси із зазначеної тематики;
курси для педагогічних працівників за програмою «ІнтелНавчання для майбутнього»; проблемно-тематичні курси з питання використання ІТ при вивченні окремих дисциплін (хімії, історії, математики, фізики, української мови та літератури, правознавства, трудового навчання, музики тощо);
спецкурси за вибором із проблем використання ІКТ на навчальних заняттях із конкретних дисциплін, які внесені до навчальних планів фахових курсів підвищення кваліфікації;
конференції, семінари, тренінги, методичні активи тощо, організовані на базі опорних закладів освіти;
адресна методична допомога з питань упровадження ІТ у закладах освіти та Особливістю організації навчально-виховного процесу в сучасній школі є орієнтація на досягнення всіма учнями обов'язкового рівня математичної підготовки і створення умов для на¬вчання на більш високому рівні тим учням, які мають здібності, інтерес до предмета.
Розвитку інтересу до вивчення математики сприяє використання відповідного історичного матеріалу. Він стимулює потяг до наукової творчості, пробуджує критичне ставлення до фактів, дає учням уявлення про математику як невід'ємну складову загальнолюдської культури. На дохідливих, змістов¬них прикладах слід показувати, як розвивалися ма¬тематичні поняття й відношення, теорії та методи, ознайомлювати учнів із біографіями видатних учених, зокрема українських, які створювали математику.
Таким чином, якість математичної підготовки молодого покоління – індикатор готовності суспільства до соціально-економічного розвитку, мобільності в освоєнні та впровадженні нових технологій, сприймання наукових технічних ідей. А тому без належної математичної підготовки є неможливим повноцінна освіта сучасної людини.
Стратегічною метою математичної освіти в загальноосвітньому навчальному закладі є розвиток і саморозвиток школярів шляхом оволодіння математичними знаннями й видами діяльності; забезпечення їх математичної грамотності, для свідомого вибору, профілю, подальшого навчання.
Ми сподіваємось, що математична освіта зробить вагомий внесок у формування компетентностей учнів як загальних придатностей, що базуються на знаннях, досвіді, цінностях, здібностях, набутих завдяки навчанню.
Джерело публікації:
http://osvita-bsh.pp.ua/ |
