Розвиток тваринництва

Роль тваринництва в нашому житті важко переоцінити. Це і молочні продукти, і м’ясні, й яйця. Та через занепад цієї галузі виробляємо їх дуже мало, тому й ціни на ці необхідні харчі захмарні. Тож не кожен може дозволити собі бачити їх щодня на своєму столі при низьких зарплатах і мізерних пенсіях.

Щоб досягти їх здешевлення, слід відродити молочні ферми, сприяти розвитку міні-ферм, нарощувати поголів’я свиней і птиці. Тим більше, що годувати тварин є чим – два останні роки район вирощує рекордні врожаї.

Про стан тваринництва в нашому районі і його продуктивність за підсумками минулого року ми попросили розповісти начальника відділу організації виробництва, переробки та маркетингу сільськогосподарської продукції управління агропромислового розвитку райдержадміністрації Петра Чумаченка.

Охаректеризуйте, будь ласка, стан тваринництва за минулий рік по всіх категоріях господарств. Якщо є в цій галузі позитив, то може з нього і розпочнемо?

– Не секрет, що хвалитися особливо нічим, однак за підсумками 2009 року наперекір усім труднощам, досягнуто позитивних тенденцій. По всіх категоріях господарств збільшилося поголів'я тварин. У 2008 році за планом було 9944 голів, у 2009-му – 10125. нарощено чисельність поголів’я свиней у порівнянні з 2008 роком. Позаторік їх по району нараховувалось 4640 голів, у минулому році – 6268. Ріст становить 135,1%. Зросла кількість свинопоголів’я у сільгосппідприємствах на 641 голову, у господарствах населення на 699 голів. Овець і кіз у 2008 році було 3223. За результатами минулого року їх стало 3255 голів.

Зросли обсяги виробництва молока на 567 тонн, вовни – на 16,1 цнт.

Позитивних результатів у свинарстві досягли племреп-родуктор ППАФ «Хлібодар» та ДП «Маліцький Агро». Ці господарства досить ефективно розвиваються, плідно працюють над відтворенням поголів’я. Впродовж минулого року ними отримано поросят відповідно 1569 та 563 голови. В порівнянні з 2008 роком ППАФ «Хлібодар» збільшив кількість свиней на 1045 гол., ДП «Маліцький Агро» – на 105.

Працюють ці підприємства досить стабільно, щорічно одержують середньодобові прирости у вазі свиней більше 300 грамів.

– Напевне на цьому плюси і закінчуються? Адже від того, що значно скоротилося поголів’я великої рогатої худоби нікуди не подінешся. Це факт.

– Так, факти і справді річ переконлива. На 168 голів зменшилося поголів’я ВРХ. Корів у позаминулому році було 7357, у 2009-му – 7249. Це по всіх категоріях господарств. Сільгосппідприємства наростили кількість ВРХ на 26 голів.

На жаль, приватний сектор не утримав своїх позицій. у 2008 році люди утримували на власних обійстях 6996 голів, у минулому їх стало на 330 менше.

– Всі ми відчули на собі подорожчання продуктів птахівництва. Напевне, це пов’язано з припиненням діяльності ЗАТ «Росток»?

– Безперечно. Поголів’я птиці в нашому районі зменшилося на 118219 голів, виробництво яєць – на 14864 тис. штук. Це досить різкий спад і пояснюється він закриттям спеціалізованого підприємства ЗАТ «Росток», частка виробництва якого в загальнорайонних обсягах складала більше 70%. В районі ведеться робота по відновленню діяльності птахівничого господарства.

–  Які ще причини недоотримання виробництва м’яса?

– Призупинення фінансування виплат спеціальної бюджетної тваринницької дотації сільгосптоваровиробникам за вирощений та проданий на забій м’ясопереробним підприємствам  молодняк ВРХ підвищених вагових категорій та кондиційних свиней. В 2009 році виплачено дотації за реалізовану велику рогату худобу підвищених вагових кондицій 6,1 тис. грн. проти 493,4 тис. грн. в 2008 році.

– Ситуація в молочному скотарстві досить складна. спад поголів’я худоби, особливо корів, до хороших показників не призведе. Але ж сприятливі кліматичні умови поліпшили стан кормової бази, а відтак, і рівень годівлі худоби.

– Однією із головних причин спаду поголів’я є нестабільність закупівельних цін на молоко. Особливо у весняно-літній період, коли господарствами  реалізується молокопереробним підприємствам більше 65% молока від загальнорічних обсягів.

Стосовно другої половини вашого запитання, то саме завдяки міцній кормовій базі і вдалося у 2009 році надоїти від кожної корови по всіх категоріях господарств на 305 кг молока більше проти позаминулого року. Тому і вдалося загалом по району наростити обсяги виробництва молока з меншою чисельністю корів. За 2008 рік мали його 27375 тонн, у минулому – 27942 тонни.

– Де одержано найбільше молока?

– По сільгосппідприємствах лідирують ВАТ «Баштанська райсільгоспхімія», де від кожної корови надоєно по 4380 кг молока, СТОВ «Світоч»  – по 3184 кг.

У приватному секторі по господарствах населення найбільше вироблено молока по Кашперо-миколаївській, Ленінській, Привільненській, Плющівській та Пісківській сільрадах – більше 3850 кг від кожної корови.

– Є такі сільгоспформування та сільради, де зросло поголів’я ВРХ?

– ПП «Злагода» наростило своє поголів’я на півсотні голів, з них 10 корів, Гороженський будинок-інтернат – на 12 голів, АТ «Виноградівський» – на 6 голів.

По Костичівській сільраді зросла кількість великої рогатої худоби на 119 гол., в тому числі на 18 корів, по Пісківській – на 35 голів – 3 корови, Плющівській – на 27 голів – 5 корів, Інгульській – на 22 голови – 6 корів. Ріст не дуже значний. така провідна галузь тваринництва, як молочне скотарство, потребує державної підтримки.

– В районі діють спілки власників корів. З якою метою вони створені і чи відповідають своєму призначенню?

– Спілки організовані з метою сприяння розвитку молочного скотарства в особистих селянських господарствах, вирішення нагальних проблем, захисту економічних та правових інтересів власників худоби. На сьогодні в районі функціонує 38 таких спілок, яким надано в довгострокову оренду 8698,8 га землі, в тому числі на використання під пасовища 7462 га, на кормовиробництво – 1176 га.

– Є така думка, що відродження тваринництва в нашому районі можливе за рахунок створення міні-ферм. Як вирішується це питання?

– У складі вже згаданих спілок власників корів діє 110 міні-ферм з розведення ВРХ, 107 з них утримують по 5 голів і більше, 2 – від 10 до 20 голів, є й міні-ферма, де утримується більше 20 голів. Найбільше таких ферм діє на території таких сільрад: Кашперо-миколаївська – 22, Ленінська – 15, Доброкриничанська – 14, Пісківська – 13, Плющівська – 11, Привільненська – 8.

– Дотація держави на розвиток тваринницької галузі і справді вкрай мізерна. Скільки надійшло тієї жебрацької допомоги?

– У 2009 році всього по району отримано 57,2 тис. грн. Переважна більшість цієї суми – 51,1 тис. грн. за поголів’я вівцематок і ярок старше року та наявне поголів’я. останніх 6,1 тис. грн. – на розвиток ВРХ.

– Не оптимістичним вийшло наше інтерв’ю. А так хотілося б, аби ця важлива галузь не животіла, а стала на шлях відродження. Міцно і надійно. Від того була б лише користь державі і людям, які не бояться роботи і при матеріальній підтримці візьмуться за справу.

І дай Боже, щоб їхні сподівання стали реальністю, щоб держава поставила собі за мету відродити і розвинути тваринництво.