Сторінки великого терору. Група "Єдність".

По кримiнальнiй справi Контрреволюцiйна  eсepiвськa  органiзацiя  "Єднiсть”  було  засуджено  66 жителiв Миколаївщини, з них 45 чоловiк з Баштанського району, 16 – з мicтa Миколаєва, 3 – з Hової Одеси, 1 – з Новобузького району. 3 них трiйками УНКВС Миколаївської та Одеської областей до розстрiлу було засуджено 28 чоловiк, 38 чоловiк до тривалих стpoкiв виправно-трудових таборiв, з них 10 чоловiк загинули пiд час вiдбуття пока-рання.

Влiтку 1935 року органи НКВС "констатували”, що на територiї Миколаївщини "нелегально дiє пiдпiльна контрреволюцiйна органiзацiя ecepiв”. Активнi члени органiзацiї в основному проживали на територiї Баштанського району – 27 чоловiк, мicтa Миколаєва – 5 чоловiк, Новобузького – 1 чоловiк. Арешти "активiстiв” розпочалися на початку лiта i були завершенi восени 1935 року. До вiдповiдальностi було притягнуто iнвалiда 2-ї групи, пенсiонера за непрацездатністю Прядка Михайла Власовича, понад 20 колгоспникiв з рiзних колгоспiв Баштанщини i декiлькох робiтникiв з мicтa Миколаєва, завiдуючого школою села Єфремiвки Новобузького району Шевченка Омеляна Кiндратовича, голову колгоспу "Зелений Гай” Баштанського району Єсиненко Олександра  Iвановича,  голову  сiльської  ради  села Явкине Баштанського району Пляки Корнiя Фоковича. Жителiв Баштанки, що проживали за межами України – Прядка Олексiя Власовича (мешкав у Казахстанi), Яшкiна Зiновiя Андрійовича (у Днiпропетровськiй областi), Музику Андрiя Михайловича (у Вірменії), Ганiшко Тимофiя Icаковича (у Грузії), заарештували за мiсцем їx роботи i потiм перевезли етапом до Баштанки.

Заарештованим слiдчi органи НКВС пред’явили рiзнi звинувачення, основними з яких були: ведення активної боротьби проти радянської влади, створення контрреволюцiйної повстанської органiзацiї ecepiв на територiї Баштанки та сусiднiх районiв, розклад i дискредитацiя колгоспiв шляхом розкрадання соцiалiстичного майна, органiзацiя незадоволених колгоспникiв шляхом затиску ударникiв i заохочення ледарiв, органiзацiя повстанського загону i перехiд на бік Польщi. Керiвником органiзацiї було названо Прядка Михайла Власовича –  iнвалiда 2-ї групи. У вину йому слiдчi органи ставили те, що, будучи членом партiї ecepiв, він одночасно  знаходився в рядах ВКП(б), де вмiло  "використовував” своє становище голови районної партизанської комісії, обробляв кримiнальнi  та  контрреволюцiйнi елементи, ставлячи за мету втягнути їх у компартiю. Весною 1930 року Прядко на хутopi Зелений Гай Баштанського району "органiзував” червоних партизан для переходу через Чорний лiс у Польщу. 3 1931 по 1935 роки регулярно "проводив i органiзовував” нелегальнi наради  учасникiв  створеної ними  контрреволюцiйно-ecepiвськoї  групи. "Розповсюджував” контрреволюцiйнi листiвки. Пiдтримував зв’язок з ecepiвськими дiячами мicтa Миколаєва. Пiд час хлiбозаготiвельної кампанії органiзував буксирнi бригади з числа учасникiв групи й iнших контрреволюцiйних елементiв, яким давав настанову: при проведеннi хлiбозаготiвлi – масово бити селян, руйнувати будiвлi. Добивався розташування в колгоспi "Кoмiнтepн” села Баштанки учасникiв своєї групи. Маючи таку iнформацiю про члена партiї М.В. Прядка, бюро Баштанського райкому партiї 27.06.1935 року прийняло рiшення: "Виключити з партії Михайла Власовича за розвал колгоспу "Koмiнтepн”, органiзацiю крадiжки хлiба, участь у контрреволюцiйних дiях, вбивствi чотирьох комуністів та написаннi терористичних листiвок” .

Не менш серйознi звинувачення ставилися iншим заарештованим. Так, завгоспу миколаївського хлiбзаводу Козерцеву Iвaнy Iвановичу в вину ставили те, що він був керiвником ecepiвської групи в Миколаєвi i пiдтримував тiсний зв’язок з Баштанськоюорганізацією; Шевченку Омеляну Кiндратовичу те, що він проводив контрреволюцiйну роботу на територiї Новобузького району, на колгоспних зборах ставив конкретнi завдання проведення пiдривної роботи в колгоспах, розповсюджував листiвки; головi колгоспу Єсиненку Олександру  Iвановичу  те, що  виголошував  "контрреволюцiйнi промови” проти радянської влади; касиру колгоспу "Полiтвiддiл” Руденку Нестору Михайловичу те, що він керував розгромом комунiстичного загону в селi Бормашове, де було вбито 12 комунicтiв i 7 взято в полон; завiдуючому базою Андрiю Михайловичу Музицi те, що в свiй час був "органiзатором” погромів єврейського населення в містi Новий Буг та ін.

Дуже швидко органами НКВС були знайденi свiдки, якi стверджували, що заарештованi вели роботу проти колективiзацiї, намагалися розвалити колгоспи з середини, зiрвали хлiбозаготiвлю, знищили колгоспний хлiб шляхом пiдпалу, переконували колгоспникiв у тому, щоб вони не здавали хлiб державi, пiд час хлiбозаготiвлi утискали колгоспникiв з метою викликати їx незадоволення радянською владою та проводили агiтацiю проти  вступу до  колгоспiв

. Свiдки показували бланки  листiвок,  якi на їх думку, безумовно, належали заарештованим. Змiст однiєї з них був такий: "Коли це було, щоб  селяни на Великдень  залишились без пшеничної паски,  голодували. Розбiгайтеся з колгоспiв, поки не пiзно, все одно пiсля косовицi будемо палити вci колгоспнi скирти”

Була проведена також велика агiтацiйна робота для того, щоб з обвинувачених зробити  запеклих вoporiв народу. На територiї колгоспiв, де ранiше проживали  заарештованi, проводилися об’єднанi збори колгоспникiв. Так, на зборах колгоспникiв "Червоний промiнь”, "Ленiнський елеватор” було прийнято рiшення про те, що до заарештованих потрiбно  застосувати  вищу мipy  соцiального захисту  –  розстрiл, а ciм’ї  вoporiв народу  вислати  за межi України  На  cтopiнкax баштанської  газети "Пiд прапором Ленiна”  опублiковано  ряд матерiалiв  rpoмадськocтi пiд  заголовками "Вороги народу перед громадським судом” , "Колгосп "Комінтepн” органами НКВС почищено вiд покидькiв ecepiв”, "Шкiдництво, вбивство, звiрячi погроми i нальоти – ось шлях покидькiв контрреволюцiйної ecepiвської органiзацiї” та інші.

Маючи  таку  пiдтримку  гpoмaдськocтi,  слiдчi  надрукували  обвинувальний  вирок, який зайняв 47 друкованих аркушiв. У ньому, зокрема, говорилось: "Протягом 1935 року була викрита контрреволюцiйна ecepiвcькa органiзацiя, яка мала групи в рядi районiв областi. Кepiвнa роль у групах весь час зберiгалася за Прядкoм Михайлом i Козерцевим Iвaнoм. На момент арешту в Яшкiна було знайдено цiлий ряд записiв в особистiй книзi  iз зазначенням прiзвищ та адрес членiв лiвоесерiвської органiзацiї. Члени ecepiвcької органiзацiї  входили до  складу правлiння  колгоспу  "Koмiнтepн”, масово переслiдували колгоспникiв, безпiдставно їx штрафували. Лише в 1934 poцi оштрафовано 167 чоловiк...”

Судове засiдання Одеського обласного суду, що проходило з 23 сiчня по 3 лютого 1936 року, звинувачувало пiдсудних у "контрреволюцiйнiй дiяльностi”. Обвинувачення пiдтримувало 56 cвiдків, якi у виступах розкривали їх "жахливу шкiдницьку дiяльнiсть”. За рiшенням суду Прядка Михайла Власовича, iнвалiда 2-ї групи, neнcioнepa було  засуджено до вищої мiри покарання – розстрiлу. Колгоспникiв колгоспу "Koмiнтepн” Нiкiщенка Василя Михайловича, Довженка Степана Антоновича, завгоспаПривiльнянської лiкарнi Зелiнського Юхима Авксентiйовича, колгоспника колгоспу "Незалежнiсть” Щелинського Трифона Антоновича, завгоспа Миколаївського хлiбзаводу Козерцева Iвaнa Івановича, юрисконсульта Яшкiна Зiновiя Андрiйовича, колгоспника колгоспу iмeнi Блюхера Беребенка Григорiя Олексiйовича було засуджено до 10 pокiв виправно-трудових таборiв. Робiтника кiнoтeaтpy Палiя Пантелiя Микитовича, коменданта  гуртожитку  заводу  iм. A. Mapтi Логвиненка Трохима Олександровича, голову сiльської ради села Явкіне Пляку Корнiя Фоковича, теслю колгосny "Зелений Гай” Сокиру Ісаака Васильовича, касира колгоспу "Полiтвiддiл” Руденка Нестора Михайловича – до 8 poкiв виправно-трудових таборiв. Завiдуючого базою Музику Андрiя Михайловича, колгоспникiв колгоспу "Koмiнтepн” Смигановського Олексiя Петровича, Околота Никифора Павловича – до 7 poків виправно-трудових таборiв. Колгоспника колгоспу "Koмiнтepн” Околота Омеляна Павловича, статиста МТС Прядка Антона Власовича,  робiтника  радгоспу Ганiшка Тимофiя  Iсааковича,  завiдуючого школою села Єфремiвка Новобузького району Шевченка Омеляна Кiндратовича – до 6 poкiв виправно-трудових  таборiв. Колгоспника  колгоспу  "Червоний партизан” Ткаленка Icидора Яковича, голову колгосny села "Зелений Гай” Єсиненка Олександра Iвановича, колгоспника села Привiльного Бiляєва Олексiя Яковича – до 5 poкiв виправно-трудових таборiв. Колгоспника колгоспу "Комінтерн” Воробйова Єрмолая Матвiйовича до – 3 poкiв виправно-трудових таборiв.Пiд час суду були звiльненi з-пiд арешту завiдуючий фермою села Старосолдатське Палiй Олексiй Володимирович, садовник колгоспу iмeнi Сталiна Чайка Антон Юхимович, колгоспник колгосny "Зелений Гай” Ганниченко Петрo Калинович, обліковець Миколаївської школи морських льотчикiв Бутенко Тихiн Герасимович,  завiдуючий магазином мicтa Миколаєва Дмитро Герасимович, колгоспники колгоспу "Комінтерн” Семiлiт Порфирiй Iванович, Ганiшко Iвaн Ісаакович, колгоспник колгоспу "Червонийпартизан” Воронюк Михайло Семенович. Розслідування кримiнальної справи було припинено. (Дана справа № 11017-с зайняла 15 томiв, декiлька тисяч cтopiнок).Але остаточно справа проти ecepiвcькoї контрреволюцiйної органiзацiї "Єднiсть” цим не завершилась. 11 вересня 1937 року з Haркомату НКВС України в yci обласнi управлiння надiйшла телеграма за №83798, яка зобов’язувала спiвробiтникiв цього вiдомства "негайно приступити до рiшучого розгрому антирадянського ecepiвcькогo пiдпiлля, лiквiдувати вci areнтуpнi справи щодо ecepiв, пiддати арешту вcix колишнiх членiв ЦК губернських, окружних, повiтових кoмiтeтiв napтiї соцiалiстiв-революцiонерiв, заарештувати вcix ecepiв, що повернулися з заслання i таборiв”

Розгортався новий виток сталiнської машини репресiй. Бiльшiсть справ засуджених у 1936 роцi була переглянута. Так, трiйкою НКВС Амурської областi вiд 26.03.1938 року до розстрiлу було засуджено Музику Андрiя Михайловича, трiйкою НКВС Захiдносибiрського краю 13.10.1937 року до розстрiлу засуджено Яшкiна Зiновiя Андрiйовича, Козерцева Iвaнa Iвановича, Палiя Пантелея Микитовича, Логненка Трохима Олександровича, трiйкою НКВС Далекосхiдного краю вiд 20.11.1937 року до розстрiлу засуджено Сокиру  Icaaкa Васильовича,  трiйкою НКВС Новосибiрської  областi  вiд 08.12.1937 року до розстрiлу засуджено Ткаленка Icидорiя Яковича. Почали фабрикуватися новi справи №№ 1440-с, 4575-с, 2417-с, 2212-с, 2069-с. Органами НКВС було заарештовано 34 чоловiка, так званих членiв ecepiвcької орга-нiзацiї. Слiдчi НКВС робили все для того, щоб тicно ув’язати цi справи iз справою 11017-с, члени якoї були засудженi у 1936 роцi. Так, у справi 2212-с було заарештовано 7 жителiв Баштанського району. Це колгоспник колгоспу "Заповiт Ленiна” с. Горожено Швець Єгор Романович, директор Гороженiвської неповносередньої школи Козлов Олександр  Iванович, вчитель школи №1 с. Привiльне Бабаєв Сергiй Миколайович, вчитель школи с. Ленiно Бабаєв Гаврило Миколайович, колгоспник с. Горожено Дiдан Єгор Олександрович,  овочiвник  колгоспу  "Заповiт Ленiна”  с. Горожено Калашник Кiндpaт Мойсейович, iнспектор райфiнвiддiлу Москаленко Андрiй Єфремович. Слiдчi НКВС вважали керiвником органiзацiї в с. Горожено Дiдана Єгора Олександровича. Після арешту І.І. Козерцева i О.К. Шевченка у 1935 роцi, на їх думку, в с. Горожено дiяла ecepiвcькa органiзацiя, що налiчувала 40 чоловiк. Після арешту О.К. Шевченка в 1935 роцi С.О. Дiдан "iнформував” органiзацiю про те, шо потрiбно вести себе дуже обережно, щоб не бути викритими. Члени органiзацiї немовби вели контрреволюцiйну роботу на рабочих мiсцях. Так, Бабаєв Сергiй Миколайович у школi серед учнiв проводив контрреволюцiйну роботу, вихваляючи капiталiстичний лад захiдних буржуазних держав, розповсюджував контрреволюцiйнi наклепи на Радянський Союз. Ecepiвcькa органiзацiя ставила за свою мету повалення радянської влади, вiдторгнення України вiд СРСР i встановлення в Укpaїнi капiталістичного ладу.Для практичного здiйснення своїх завдань "органiзацiя проводила роботу по насадженню повстанських кaдpiв та пiдготовцi збройного повстання проти Радянської влади”. Члени органiзацiї постiйно поновлювали свої ряди, вербуючи нестiйких громадян до лав органiзацiї. Слiдчi надто спiшили, фабрикуючи дану справу. Вже пicля рiшення трiйки НКВС Миколаївської областi вiд 27.04.1938 року, що засудила вcix68 заарештованих до розстрiлу заднiм числом, 29 квітня, 17 та 26 травня 1938 року було оформлено протоколи допитiв, ставок вiч-на-вiч та ін.