«Здоровий спосіб життя» - звучить настільки знайомо, що ми, в своїй переважній більшості, просто пропускаємо цю фразу повз нашої свідомості. Мозку навіть ні за що зачепитися в цьому буденному словосполученні. Наші дитячі асоціації, що складаються із закликів журналу «Здоров'я» загартовуватися і робити вранці зарядку, а також гасла в спортивному залі школи «Швидше! Вище! Сильніше!» так і залишилися в нашому глибокому дитинстві.

 «Доросле» життя внесло свої корективи. Уявіть собі типовий день вигаданої людини:

Ранок. Ледве піднявши себе з ліжка, швидко зібрався, на ходу випивши чашку кави (щоб нарешті прокинутися), вибіг на вулицю в світ штовханини у транспорті та пробок на дорогах, щоб дістатися до роботи. Вдень понервував з дрібних та не дуже приводів, позаздрив знайомому або колезі, не пообідав, пробігав увесь день або просидів за комп'ютером, жодного разу не вставши і, так само як і вранці, проштовхавшись у транспорті, повернувся додому. Увечері обжерся, дістався до дивана та, потягуючи сигаретку та пиво, утикнувся в телевізор. Заснув з думками, що будуть вихідні, буде мангал, будуть шашлики, і взагалі - добре посидимо.

Нічого спільного не знаходите? Ми всі в тій чи іншій мірі живемо за схожим сценарієм. І коли організм починає хворіти без видимої причини, коли сонливість стає хронічною, на роботі не можемо концентруватися, якісь депресії і взагалі незадоволення життям якесь підозріле... Ось тут-то і стоїть той «камінь біля доріг» - «на право підеш - коня втратиш, на ліво - голову».

Занервували - схопилися за сигарету. Відчули невпевненість - трохи випили «для хоробрості». ...І помітили - розслабився, повеселішав... Просто та без особливих зусиль, створили собі «щасливу реальність», у якій і проблеми якось віддалилися, впевненості стало більше, а головне стало якось легко... Скажите:- «Ну і що тут такого?! У мене дід усе життя палив (пив) і помер в 99 років», а про себе подумаєте - «А що мені загрожує? Я ж не п'ю непробудно, контролюю себе. Палю...ну то й що? Захворію раком легенів? Це про когось іншого, а у мене генетична стійкість». Так ось кажучи та думаючи так, забувається простий факт, що дід жив при іншій екології, і ритм життя у нього, певно, був іншим, та і «натурального» у нього в житті було більше.

От так ось «полегшуємо» собі існування, а проблеми по суті то нікуди не йдуть, навпаки - ростуть. ... І апатія постійна, та ще й безсоння з'явилося... Для деяких покурити та трохи випити вже недостатньо. Наркотики. А з ними «ілюзія життя». ..Так виглядає шлях в нікуди.

Існує інша реальність, інший шлях вирішення проблем. Відчуваєте занепад сил - йдіть у тренажерний зал. Відчуваєте емоційне виснаження - йдіть у спортзал або займіться йогою. Заперечите: «Немає часу» або «Зараз немає грошей». Це всього лише відмовки. Порахуйте, скільки часу ви проводите біля телевізора і скільки грошей ви витрачаєте на пиво та сигарети. А потім замислиться: які інвестиції ви робите в самого себе? Щоб одержати від організму безперебійну роботу та гарний настрій в нього треба щось вкласти. Дати йому нові сили, енергію та душевний спокій.

Людина - істота вільна. Вона сама визначає для себе свій власний спосіб життя. І хочеться сподіватися, що все-таки розум візьме верх над суєтою та лінню, і вибір буде зроблено правильний.