|
В розділі матеріалів: 1762
Показано матеріалів: 1246-1260 |
Сторінки: « 1 2 ... 82 83 84 85 86 ... 117 118 » |
Управління статистики у
Баштанському районі інформує, що станом на 1 березня 2011 року в районі
за оцінкою, проживало 38,6 тис. осіб, у тому числі у м.Баштанка – 12,7
тис. осіб, у сільській місцевості – 25,9 тис. осіб.
Упродовж січня–лютого 2011 року в районі народилося 92 немовляти, що
на 7 менше, ніж у січні–лютому 2010 року. Разом з цим, дещо збільшилась
кількість померлих (на 3 особи) і становила 120 осіб.
Природний рух населення району у січні–лютому 2011 року
характеризувався...
...
|
Указом Президента України від 18
серпня 2006 року № 685/2006 в нашій державі офіційно встановлено День
охорони праці, що має відзначатися щорічно 28 квітня як Всесвітній день
охорони праці.
З нагоди Всесвітнього дня охорони праці в Україні в період з 22 по 28 квітня 2009 року проводиться Тиждень охорони праці.
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Баштанському районі
публікує Звернення Організаційного комітету з підготовки та проведення в
Україні у 2011 році заходів з нагоди Дня охорони праці під девізом: «Система управління охороною праці: шлях до постійного вдосконалення»...
...
|
Відповідно до статей 17 і 21
Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування
від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які
спричинили втрату працездатності" та у зв'язку з
набуттям чинності з 01 січня 2011 року Закону України „Про збір та облік
єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"
відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві в Баштанському районі надає
страхувальникам для використання в роботі Постанову правління Фонду №33
від 30.11.2010 року, яка визначає порядок призначення, перерахування та
проведення страхових виплат, а також...
...
|
За даними статистичної
звітності, що надійшла до управління статистики у Баштанському районі у
сільськогосподарських підприємствах реалізовано на забій (у живій вазі)
худоби та птиці в кількості 50,8 тонн, надоєно 180 тонн молока. В
порівнянні з січнем–березнем 2010 року зменшився валовий надій молока –
на 14,2%, обсяг реалізації на забій (у живій вазі) худоби та птиці – на
9,1%.
Станом на 1 квітня 2011 року нараховувалось 922
голови великої рогатої худоби, у тому числі 353 голови корів, 3976 голів
свиней, овець та кіз не було. Чисельність поголів'я свиней порівняно з 1
квітнем 2010 року...
...
|
ЄДИНИЙ ДЕНЬ ІНФОРМУВАННЯ НАСЕЛЕННЯ:
(19 квітня 2011 року)
1. До 25-річчя Чорнобильської катастрофи:
- трагедія Чорнобилю;
- соціальні наслідки Чорнобильської катастрофи;
- соціальний захист осіб, постраждалих від Чорнобильської катастрофи в Баштанському районі.
2. Соціально-економічний розвиток Баштанського району за січень – березень 2011 року. |
В зв’язку з тим, що з 01 січня 2011 року набрав чинності ЗАКОН УКРАЇНИ № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві в Баштанському районі надає методичні рекомендації до порядку заповнення Звіту щодо сплати заборгованості зі сплати страхових коштів до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. |
Як повідомляє управління
статистики у Баштанському районі, на 1 квітня 2011 року на обліку в
державній службі зайнятості перебувало 1252 не зайнятих трудовою
діяльністю громадян, що на 15,8% більше ніж на 1 квітня 2010 року.
Чисельність громадян, які мали статус безробітного,
за 12 останніх місяців збільшилась на 16,7% і на початок квітня 2011
року становила 1227 осіб. Рівень зареєстрованого безробіття на 1 квітня
2011 року становив 5,3% середньорічної кількості населення працездатного
віку і в порівнянні з 1 квітня 2010 року збільшився на 0,8 в.п.
За повідомленнями підприємств, установ та
організацій, кількість вільних робочих місць та вакантних посад за рік
знизилась на 26% і на кінець березня 2011 року становила 37 одиниць.
Навантаження незайнятого населення на одне вільне робоче місце (вакантну
посаду)...
...
|
1927 рік – секретар Полтавського райпарткому Теселько Степан Васильович;
З 09.1929 року – секретар Баштанської районної партійної організації т.Кузнєцов ( ім»я , по-батькові не вказано)
03.1936 рік – секретар Баштанського РК КП /б/України – Олєщенко І.Н. /репресований/
04.1937 - 1949 роки -1 секретар Баштанського РК КП /б/ України Романов Федір Авксентійович
1950- 10.1953 - 1 секретар Баштанського райкому партії Турушев Федір Петрович;
10.1953 - 03 .1959 - 1 секретар Баштанського райкому партії Маров Василь Афанасійович ;
05.1959 року - 1 секретар Баштанського райкому партії Поповенко Григорій Олексійович ;
01.1963 року -1 секретар Баштанського райкому партії Домбровський Іван Іванович;
03.1970 року- 1 секретар Баштанського райкому партії Захарченко Олексій Гаврилович ;
11.1975 року - 1 секретар Баштанського райкому партії Адамов Анатолій Миколайович ;
08.1983 року - 1 секретар Баштанського райкому партії Хамчич Володимир Миколайович
04.1992 року- Бардачов Микола Васильович – Представник Президента України у Баштагському районі
04.1994 року...
...
|
Управління статистики у
Баштанському районі інформує, що на кінець 2010 року в районі
налічувався 31 дошкільний заклад, вказаний показник залишився на рівні
2009 року. Із загальної кількості закладів 5 одиниць (16%) знаходилися у
м.Баштанка, 26 (84%) – у сільській місцевості.
Упродовж 2010 року чисельність дітей у цих
закладах, проти 2009 року, зменшилася на 6 осіб і на 1 січня 2011 року
склала 1161. Із них – 532 дитини (46%) відвідували дитячі садочки в
м.Баштанка і 629 (54%) – у сільській місцевості.
Завантаженість дитячих дошкільних закладів, у
порівнянні з 2009 роком дещо зменшилася. В цілому по району на кінець
2010 року на 100 місць у дитячих дошкільних закладах приходилась ...
...
|
Документами, що зберігаються у
Державному архіві Миколаївської області , відображають віхи становлення
місцевого самоврядування у області та Баштанському районі.
Постановою Раднаркому України від 8
лютого 1919 року створені сільські Ради робітничих, селянських і
червоноармійських депутатів, як вищі органи Радянської влади на селі. В
період окупації денікінськими військами Ради припиняли свою діяльність.
Після відновлення радянської влади, відповідно до постанови ВУЦВК від
15 лютого 1920 року, на Україні у березні - квітні 1920 року, пройшли
вибори до місцевих рад. Сільські ради обирались у селах, селищах та
хуторах, що налічували понад 300 жителів. Ради робітничих, селянських і
червоноармійських депутатів створювались із розрахунку один депутат на
100 жителів , але не менше 5 депутатів і не більше 50 депутатів на
кожне поселення, строк повноважень депутатів становив 3 місяці.
Враховуючи, що сільські ради об’єднували населенні пункти з розрахунку
300- 400 осіб населення, до її складу входило, як правило 5 осіб. В
селах з населенням понад 10 тис. чоловік, обирався виконавчий комітет
Ради. При сільрадах створювались і діяли секції: земельна,
культурно-просвітницька, фінансова, адміністративно- господарська,
санітарна та благоустрою. Постановою ВУЦВК та РНК «Про залучення сільрад
та волвиконкомів до проведення натурподатку» від 11 квітня 1922 року,
місцеві податкові органи були розформовані і на сільради було покладено
обов’язки та відповідальність за укладанням списків платників, стягнення
податку, наглядом за виконанням податку та примушення платників до його
здачі під загальним керівництвом продорганів.
На початку 1923 року змінився
адміністративно – територіальний поділ України: на базі ліквідованих
повітів та волостей створені округи та райони, укрупнені всі
адміністративно- територіальні одиниці, у тому числі і сільські Ради, де
кількість населення повинна була нараховувати не менше тисячі
жителів., причому населення пункти об’єднані сільрадою, знаходилися на
відстані не більше 3-6 верств від неї. Зменшення цих показників
допускалось лише в разі створення національних адмінодиниць – сільрад
та районів , де переважна кількість жителів не належала до української
національності .На території Херсонської губернії, до складу якої
входила більша частина населених пунктів нинішньої Миколаївської
області, виконання цих умов було складним через вкрай нерівномірну
щільність населення ( 75,5 жителів на кв. в. у Балтській окрузі та 30.2
жителів на 1 кв.в у Херсонській , так і внаслідок неоднакової
кількості населених пунктів, що були об»єднані однією сільрадою за
вказаною ознакою ( 2,5 населенних пункти на 1 сільраду у Балтській
окрузі, порівняно із показником 4,5 – у Херсонській та 5,5 - у Одеській
окрузі. Крім того, необхідно було врахувати умови зв’язку,
національного складу мешканців, матеріальний стан населених пунктів та
ін.. Незважаючи на вказані несприятливі умови, організацію сільрад було
визнано успішною. Так, наприклад , при загальній кількості сільрад 1079,
усього 5% охоплювали населенні пункти в кількості жителів менше 1000.
Так , в Балтській окрузі на сільраду припадало у середньому 2533
жителі, у Миколаївській – 2335, в Одеській – 2405, у Херсонській –
2713. Після реформи сільради дістали функції колишніх волвиконкомів.
На 1V сесії ВУЦВК від 19 лютого 1925
року було прийнято резолюцію «Про низове районування», якою було
визнано правильною проведену роботу з корегування низового районування,
як в цілому так і в частині виділення самостійних національних
адміністративно- територіальних одиниць. Ставилось завдання терміново
провести роботу з поширення мережі сільрад...
...
|
У тиші врочистій до пам’яті йдем,
Що в серці відлунює грізно.
В святому мовчанні над Вічним вогнем
Схиляється Мати-Вітчизна.
Друга Світова війна – найстрашніша з усіх війн, які прийшлося
пережити українцям і всьому людству. Звіряча ідеологія нацизму, який
розв’язав люту бійню, мала на меті знищення усіх так званих «расово
неповноцінних» : циган, євреїв, слов’ян тощо.
Тисячі патріотів України нацисти задушили газом, розстріляли,
замучили в катівнях. Імена багатьох так і лишилися невідомими, а їх
подвиги – безіменними. Тож схилімося перед їхньою мужністю.
В роки Другої Світової війни у Німеччині діяло 14033 табори смерті, 506 гетто, 2071 в’язниця.
Картина табору – сторожові вишки, ворота із зловісним написом
«Кожному своє», труба крематорію, що викидає чорні пасма диму –
невід’ємна частина німецького пейзажу часів Другої Світової війни.
З 18 мільйонів чоловік вивезених до Німеччини з 30 країн Європи, 11 мільйонів загинули.
«Німеччина стала величезною катівницею. Волання її жертв чув увесь
світ, вони змушували здригатися всі цивілізовані держави », - заявив
обвинувач від США Роберт Джексон на Нюрнберзькому процесі.
Нацисти відводили велику роль концтаборам. Тут в’язні проходили всі
кола дантового пекла. На калькуляторах смерті нацистські чиновники точно
розрахували, який зиск можна мати від праці в’язня, скільки часу він
протягне і як краще використати його останки.
Заведено такий порядок тут:
Розумним – голови стинати.
Для матерів, дітей – вогнена піч,
І день, і ніч тривають страти.
Ось дані головного адміністративно-господарського управління СС :
денний заробіток в’язня на підприємстві 6 марок за день, мінус 0,6 марки
на його харчування і 0,1 на амортизацію одягу. Чистий прибуток 5,3
марки. За дев’ять місяців (саме стільки щонайбільше в’язень був здатен
працювати) – 1431 марка. До того ж після смерті в’язня нічого не
пропадало дарма – все йшло в діло. Одяг мертвих переходив іще живим,
подрібнені кістки й попіл ставали добривом.
Однак ніякі підрахунки нацистських «майстрів смерті» щодо
«раціонального використання» живих і мертвих не могли вплинути на
головне – жадобу життя...
...
|
 Історію можна переписати, але
документи, що зберігаються в архівах все одно будуть відображати події,
факти того чи іншого її періоду.
Однією із самих страшних сторінок
історії українського народу є період Великої Вітчизняної війни. З перших
днів окупації німецькими військами було встановлено режим терору ,
знущання над мирним населенням.
12 серпня 1941 року фашистські
війська вторглись на територію Баштанського району, а 16 серпня 1941
року район був повністю окупований.
Грабуючи народні багатства України,
знищуючи населення, німецькі фашисти намагалися поставити народ на
коліна, використати їх як робочу силу для потреб рейху та його збройних
сил. З цією метою на України було введено режим рабсько – кріпосницької
праці.
Найстрашнішою була рабська праця
вивезених на роботи до фашистської Німеччини, країн західної Європи у
1942- 1944 роках ( в основному вивозили юнаків та дівчат 1926, 1927
років). Вивезенням займались штаби й комісії, всі органи
рейхскомісаріату, економічного штабу «Ост», командування верхмату,
поліцейські сили й каральні органи окупантів, управи, старости та ін..
Генеральний імперський
уповноважений з робітничої сили Заукель вимагав: «усім чоловікам давати
таку кількість їжі та надавати таке приміщення під житло, ставитись до
них таким чином, щоб це коштувало нам найменших витрат при максимальній
експлуатації». Такі умови праці «остарбайтерів» ( так німці називали
робітників із сходу) , безумовно, не оголошувалися, навпаки з 1942 року
почалася пропагування їх роботи у Німеччині. Так, в газеті «Українська
думка», що виходила у Миколаєві, у № 74 від 16 вересня 1942 року
з»явилося звернення... «Що чекає на тебе у Німеччині?»: «Гарна праця і
добра зарплатня. Гарне ставлення. Гуртожиток і харчування, соціальна,
культурна охорона, охорона здоров’я. Забезпечення твоєї родини у
батьківщині. Отже, запишись на Біржі праці». У випусках газети за 1942 –
1943 роки публікувались статті з фотографіями житлових приміщень,
їдалень для українських робітників, їхні листи з описанням чудових умов
праці та життя у Німеччині.
Але ні заклики, ні фальшиві листи
не приховували істини: українські юнаки та дівчата не бажали працювати у
Німеччині, всіляко запобігали цьому.
Вербування на роботу скоріше
нагадувало полювання на людей. Поміж себе фашисти називали вербування
«полюванням за черепами». Житель села Новоукраїнка Єрмолівської
сільради Садченко Андрій Никифорович згадує: «7 жовтня 1943 року німці
насильно гнали на станцію Новополтавку молодь 1927 року народження. Я
проводив свою сестру . В цей час мене схопили поліцаї і калмики та під
конвоєм погрузили у вагон і відправили до Германії».
В Державному архіві Миколаївської
області зберігаються спогади громадян , що повернулися із фашистської
неволі: Александрова Михайла Кириловича, ст. Лоцкине; Вилкул Віктора
Григоровича, с. Зелений Клин...
...
|
Управління статистики у
Баштанському районі інформує, що за січень–лютий 2011 року населенню
району до сплати за надані житлово-комунальні послуги (без урахування
сум субсидій та пільг) було нараховано 5675 тис.грн., що на 37,2% більше
січня–лютого 2010 року.
За січень–лютий 2011 року жителями району сплачено
за житлово-комунальні послуги, включаючи погашення боргів попередніх
періодів, 4283,3 тис.грн., що на 807 тис.грн. більше, ніж у січні–лютому
2010 року. Рівень сплати за ці послуги склав 75,5% проти 84,1% у
січні–лютому 2010 року.
Заборгованість населення за житлово-комунальні
послуги протягом лютого 2011 року збільшилась на 25,8% і на 1 березня
2011 року, із врахуванням заборгованості за попередні місяці, становила
3263,1 тис.грн. Термін заборгованості населення в цілому по району за
житлово-комунальні послуги становив 1,1 місяць.
На кінець лютого 2011 року заборгованість за 3
місяці...
...
|
Тому, хто виріс у рідній сім»ї, важко
уявити, що відчуває маленька дитина, яка залишилася без батьків. Майже
безпорадна, без підтримки та любові, вона, як пересаджений паросток на
палючому сонці, - наодинці із складними життєвими проблемами. Хоч якось
компенсувати батьківську турботу намагається держава.
Українською
системою державної опіки над дітьми-сиротами та тими, хто залишився без
батьківського піклування, передбачено, що з народження до набуття
повноліття вони мають можливість бути доглянутими державними закладами,
завдання яких – утримання, виховання, навчання та надання професійних
навичок. Однак останніми роками змінилися пріоритети державної політики.
Перевага надається вихованню дітей-сиріт у родині (усиновлення, опіка,
передача на виховання у дитячі будинки сімейного типу та прийомні
сім»ї).
Проблема дитячого сирітства з кожним днем стає більш
актуальною і болючішою темою для нашого суспільства. Особливо тепер, під
час глобальної фінансової, енергетичної та соціально - політичної
кризи. Очевидним фактом є, що переважна більшість дітей-сиріт та дітей,
позбавлених батьківського піклування, виховуються в інтернатних
закладах. Діти в них, як правило, істотно відрізняються від тих, які
виховується в сім»ях, тим, що вони недоотримують батьківського тепла,
любові, ласки та турботи. Адже це просто необхідно для гармонійного
зростання всебічно розвинутої, духовної та морально стійкої особистості.
За великим рахунком, чужих дітей не буває. Адже, як відомо, вони – наше
майбутнє. На жаль, обділені діти, відчуваючи свою неповноцінність і
беззахисність, часто зневіряються у справедливості суспільства та сенсі
подальшого життя. Тому ми, дорослі, з свого боку маємо докласти
максимум зусиль для того, щоб не допустити втрати віри, любові та надії у
дітей, яким не пощастило з біологічними батьками...
...
|
Управління статистики у
Баштанському районі інформує, що за січень–лютий 2011 року на районному
ринку послуг функціонувало 7 госпрозрахункових підприємств та
структурних підрозділів. На цих підприємствах працювало 105 штатних та
55 позаштатних працівників.
Обсяг послуг, реалізованих всім споживачам (включаючи ПДВ) за січень–лютий 2011 року склав 2392,3 тис.грн.
За основним видом діяльності підприємств було
виконано 2771 замовлення...
...
|
|
|
