|
В розділі матеріалів: 1758
Показано матеріалів: 16-30 |
Сторінки: « 1 2 3 4 ... 117 118 » |
Така вже вона доля хліборобська, яка цілком залежить від погодних умов. Якщо довго немає дощів, радіють землероби кожній хмаринці, сподіваються, що напоїть вона спраглу землю цілющою вологою. Тривожаться й коли надто задощить, бо це заважає роботі.
Саме на небо і поглядали люди, які поралися на полях під зеленим Клином, що належать ВАТ «Баштанська райсільгоспхімія». Захмарило, почав накрапати дощ.
|
У разі виникнення необхідності отримання повторного свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану, суб'єкт звернення може подати заяву на отримання зазначеної послуги в електронному вигляді через мережу Інтернет на порталі Дія https://diia.gov.ua/
Як це зробити? |
Фізична особа по досягненні 16-річного віку має право на отримання витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, стосовно відомостей про себе та про своїх родичів.
Послуга з видачі витягів з Реєстру доступна онлайн через портал ДІЯ та офлайн у відділах ДРАЦС.
Як отримати документ, якщо минуло 75 років з моменту реєстрації шлюбу?
Якщо актовий запис не поновлено протягом цих років, зверніться до державного архіву області та замовте витяг. |
Уже десять років в Україні триває війна. Боронити свою рідну землю від агресії росії, щоб дати своїм дітям майбутнє у вільній та незалежній країні, на війну пішли сотні чоловіків та жінок.
Незалежно від віку та військового досвіду, звичайні люди, які в мирному житті були вчителями, електриками, водіями, працівниками культури, виносять на своїх плечах бойових товаришів з поля бою, стають відмінними снайперами, ходять у розвідку. Вони щодня бачать смерть на власні очі, на їхніх руках від кулі ворога помирають друзі…
За понад 10 років свого журналістського стажу в районній газеті, найбільше не люблю писати статті про людей, яких вже немає, які загинули на цій клятій війні. Особливо тяжко, коли ти цю людину знав… Про Андрія Сорокалєтова хотіла написати ще давно, але він був дуже скромною людиною, тому відмовився, не любив згадувати про війну, яку він зустрів ще у 2014 році…
Старший солдат Андрій Сорокалєтов з Баштанщини мав багато планів, мрій, але їм не судилося здійснитися: 27 травня 2022 року ворожий уламок обірвав життя молодого хлопця, йому назавжди залишиться 32 роки… |
Вітаємо всіх наших Захисниць — на фронті й у тилу, в бронежилетах і лікарських халатах, з гвинтівками й з ноутбуками. Ви вкотре доводите, що світ неможливий без України, а Україна — без жіноцтва.
Розповідаємо історію сержанта Аксьонової Анжеліки Марчелівни — учасниці бойових дій, старшого бойового медика роти охорони другого відділу Баштанського РТЦК та СП.
|
– Ви, мабуть, до Ольги? – зупинив велосипеда біля Надії літній чоловік. – Не вперше бачу вас біля її воріт. Не живе вона тут більше. Вже кілька років – у будинку пристарілих.
Пішла в сільраду, там дали адресу проживання тієї жінки, яка фактично зруйнувала кращі роки Надіїного життя.
Не могла повірити, що маленьке, скоцюрблене і жалюгідне тіло, яке лежало на ліжку, належало Ользі. В пам’яті вона залишилася високою, ставною, чорноокою та чорнокосою красунею.
«Помилилася напевне працівниця інтернату, привела мене не до тієї, кого шукаю», – вирішила подумки Надія й рушила до дверей. Раптом тіло болящої жінки неспокійно заворушилося, піднялася з подушки сива голова і чорні очі здивовано і боязко вп’ялися в неї. Заломила худенькі руки: – господи, Надю, це ти? Знайшла мене? Не варта я й хвилини твоєї уваги, – рясні сльози котилися по зморщених щоках, слова застрявали в горлі.
– Вперше бачу, щоб Степанівна плакала, – щиро здивувалася жінка в білому халаті. – У нас тут контингент особливий. Чого-чого, а історій їхнього безталання ми наслухалися і сліз надивилися. Та Степанівна ніколи про себе не розповідала. |
Неординарною, знаменною подією в житті Баштанського району, жителів села Мар’ївка стало відкриття в Мар’ївській ЗОШ музею нашого земляка – першого радянського рекордсмена світу з плавання, заслуженого майстра спорту СРСР Семена Петровича Бойченка, який в період з 1935 по 1948 роки встановив 111 рекордів Збройних сил, Москви, Європи та світу, вписавши золоту сторінку в історію радянського плавання. Втілилася в життя багаторічна мрія колективу навчального закладу – ніколи не піде в забуття ім’я неперевершеного плавця, гордості радянського спорту, якого французи називали «королем батерфляю», «Наполеоном плавання». |
Нещодавно в місті Миколаєві, на одній з кращих сцен міста – російського драматичного театру відбувся обласний дитячий конкурс «А я – україночка». Цей конкурс проводиться щорічно з метою виявлення талановитих дітей, виховання естетичних смаків, почуття прекрасного, розвитку та виховання мовної культури на кращих зразках народного мистецтва і тому він став дуже популярним серед дівчаток віком від 7 до 10 років. Конкурс проводиться в два тури: 1-й – відбірковий, в районі, 2-й – в м. Миколаєві. В області наш район представляли переможниці І-го відбіркового туру – чарівні і талановиті дівчатка з Баштанської ЗОШ №2 Вікторія Гаврилюк та Інна Бутучел.
|
Немов екзаменуючи сільгосптоваровиробників на самовідданість, витривалість, мудрість і наполегливість, небо цього літа частенько зрошує поля нашого району дощами. Тому в учасників жнивної кампанії не завжди так складається, як планувалося. Та як не старається негода, її примхам хлібороби протиставили всю свою майстерність і старання, ефективно використовують буквально кожну сприятливу хвилину і сьогодні косовиця в районі добігає кінця.
Христофорівський степ, де господарює ВАТ «Баштанська с/г МТС», вже відколосився. Упродовж шляху, аж ген за небокрай ніби в почесній варті вишикувалися тополі. Ясна небесна блакить, помережена білявими «дідами», віщує чергову зливу. Її голубінь разом із золотою стернею, що їжачиться на щойно скошених гонах, створюють дивовижний контраст і мимоволі спадає на думку: недарма саме ці кольори лягли в основу дизайну нашого державного прапора.
|
Відомий французький письменник
Гі де Мопасан говорив:
«Все прекрасне, красиве, ідеальне,
що є на світі, створено не Богом,
а людиною і розумом людським».
І, мабуть, немає на світі жодної людини, яка б не прагнула бути красивою, а особливо, жінки. Для цього й відкриваються в нашому місті салони, перукарні, аби люди Баштанки та району були красивими, впевненими в собі. ось і минулої середи біля ринкової площі на території АЗС ТОВ «Кворум-нафта» відкрився ще один салон-перукарня під назвою «Долорес».
|
Баштанка – невелике мальовниче містечко на півдні України, центр найбільшого району Миколаївської області. Місто розташоване за 66 км на північний схід від обласного центру, Миколаєва, і за 11 км від залізничної станції Явкине. Чисельність населення станом на 2020 рік становила 12449 жителів.
24 лютого мирне аграрне містечко не будили вибухи, і навіть їх відлуння не сягало сонної Баштанки. Місто вибухнуло телефонними дзвінками. Налякані люди телефонували родичам і знайомим, розносячи лише одну звістку — війна.
|
Відкриття в червні 2003 року першої в області локальної споруди по очистці питної води в нашому місті було важливим кроком до вирішення питання забезпечення населення якісною питною водою. За ці роки бювет КП «Міськводоканал» завоював авторитет і користується попитом не лише в баштанців і жителів району, а й сусідніх районів та багатьох проїжджих.
|
 Кажуть, що найбільше багатство людини – це краса її серця. Саме про таку людину й хочу розповісти. Її знають в обличчя всі плющівці. Ця жінка наче закодована на добро. Зі складного сплетіння подій доля зіткала для неї світле мереживо, сповнене мудрості прожитих років, крізь яке проглядаються лише доброта, лагідність, щирість і простота. Дарма, що за плечима нелегких 90 років, у її волошкових очах ще світяться, як в юності, жвавість, запальна енергія, бажання бути потрібною й корисною людям. Цю прекрасну жінку-сонце, котра випромінює тепло й ласку, жінку із золотою душею величають Пелагеєю Лаврентіївною Онойко. |
З розпадом колгоспів практично було знищено й тваринницьку галузь, яка давала продукцію весь рік, була для багатьох доброю підмогою. Нині ж тваринництво мають поодинокі сільгосптоваровиробники. Серед таких у нашому районі – ВАТ «Баштанська райсільгоспхімія», яка збереглася виключно завдяки мудрості й далекоглядності голови правління Валентина Матвієнка. Адже він в першу чергу думав, як забезпечити роботою жителів невеличкого села.
В обідню пору ми завітали на тваринницьку ферму цього товариства, яка знаходиться у селі Зелений Клин.
|
|
|
