Жити в суспільстві і бути
вільним від його впливу неможливо. Із проголошенням самостійності і
незалежності Україна стала на шлях розбудови громадського суспільства,
кожен член якого має отримати вільний розвиток особистості. Та труднощі
на шляху утвердження і зміцнення нашої держави, кризи, погіршення
життєвого рівня притуплюються громадські почуття багатьох людей. Тому
важливим і актуальним в роботі навчальних закладів України є громадське
виховання. Цей напрямок є пріоритетним у нашому навчальному закладі. Це
розуміють адміністрація школи і вчительський колектив, бо як
стверджував Дж. Мільтон «Гідність країни залежить від гідності
громадян, які її будують».
Саме тому в нашому закладі користується популярністю
клубна форма роботи, яка дає змогу запроваджувати громадянську освіту,
в основу якої покладено досвід українського народу, його історико –
культурні традиції, духовність, мораль, ідеологія. Усе це спрямовується
на озброєння учнів знаннями про Україну та українців, на усвідомлення
себе як спадкоємців і продовжувачів, виразників його психології,
менталітету, на формування в них національних рис характеру і вдачі,
чіткої громадської позиції і патріотичних почуттів.
Ось уже 22 роки
завідує дитячим садком «Ягідка» м. Баштанка Олена Василівна Хижняк. Це
– педагог за покликом душі і серця. Наполегливість і невтомність,
самовіддана праця, невичерпна енергія, дивовижна праце-здатність,
принциповість, вимогливість до себе і підлеглих, прагнення до нових
звершень і висот – такі риси притаманні Олені Василівні. Завдяки її наполегливій праці в
дошкільному закладі створено все для забезпечення комфортних умов
проживання дітей. Територія дитячого садка вабить зеленню та розмаїттям
барв квітів, дерев. Милує зір блакить води фонтана в куточку
відпочинку. З великою радістю батьки з дітками
поспішають щоранку до дитсадочка. Адже за роки плідної педагогічної
діяльності в закладі створено свій стиль, традиції та особливості
організації навчально-виховного процесу.
Саме такою талановитою, творчою та
енергійною людиною є Наталя Петрівна Покидько – педагог-організатор та
керівник театрів: казки «Казкове розмаїття», ляльки «Чарівний ключик»,
байки «Веселі байкарі» та художнього читання «Чарівне слово» Будинку
дитячої та юнацької творчості. Життя Наталі Петрівни тісно пов’язане з нашим неповторним містом. Тут вона закінчила Баштанську ЗОШ
№1, працювала старшою піонерською вожатою, директором районного Палацу
культури. Потім шліфувала майстерність роботи з дітьми у
республіканському піонерському таборі «Молода гвардія», дитячому
Палаці культури у м. Євпаторії. Закінчила Миколаївське
культосвітнє училище та Вищу профспілкову школу культури у
Санкт-Петербурзі. З 1995 року працює у районному Будинку дитячої та
юнацької творчості.
ЗОШ №1 давно називають «школою
мудреців». Мудрість іде від педагогів, бо, за словами відомого
філософа, для виховання дитини потрібна більша мудрість, ніж для
керування державою.
Учителі завжди в пошуку: вчаться,
займаються самоосвітою, проводять засідання клубу «Ерудит», запозичують
досвід інших, експериментують. Вони усвідомлюють, що нинішня освітня
установа – особливий інститут, в горнилі якого гартується і майбутній
спеціаліст виробництва, і патріот України, і зодчий суспільства нового
типу, і майбутня еліта нації, тобто непересічна особистість. І схибити
нікому не дано. К. Ушинський стверджував: «Тільки особистість може
творити характер». У педагогічному колективі Баштанської ЗОШ №1 ніколи
не бракувало справжніх особистостей – однодумців. Це і строгі, й
розважливі та знаючі, сильні, справжні професіонали, архітектори
дитячих душ. А головне – майстри своєї справи, які переконують
вихованців, що, як у народі кажуть, "мудрим ніхто не вродився, а
навчився”.
В нашій школі вже стало доброю
традицією, що учні щорічно і стабільно є переможцями серед знавців
англійської мови. Ми відчули, що знання англійської мови є вкрай
необхідними, бо бачимо, як наша держава стрімко інтегрується в світ.
Англійська мова стає основною мовою у міжнародному спілкуванні. А в
нашій школі інтерес до вивчення іноземної мови невпинно зростає. Ми
дуже вдячні своїм учителям англійської мови Т. П. Штевіній, М. В.
Гриценко, І. Я. Вареці, Г. М. Берко, А. І. Трандасір, волонтеру корпусу
Миру Річарду Лехтенбергу. Це вони доводять нам, що знання мови
означають кордони нашого світу. Чим щиріші ці кордони, тим ми
інтелігентніші. Чим більше ми знаємо мов, тим ерудованішими є:
збагачуємо свій внутрішній світ, черпаємо наснагу з інших культур.
А ще нам здається, що в ЗОШ №2 панує культ
англійської мови. Більшість учнів нашої школи надзвичайно люблять цей
предмет. Особливо нам подобається проект-на робота, під час якої кожен
із нас має можливість проявити себе якнайкраще. Ми вчимося бути
командою, вчимося співпрацювати, брати на себе відповідальність. Робота
над проектом допомагає нам позбутися багатьох комплексів.
За підсумками державної
атестації дошкільних нав-чальних закладів, управління освіти й науки
Миколаївської облдержадміністрації атестувало з відзнакою терміном на
10 років навчально-виховний комплекс «Віночок» Баштанської міської
ради. Це – єдиний дошкільний загальноосвітній заклад області,
атестований з відзнакою, що свідчить про високий професійний рівень
педагогів, про правильне використання прийомів та методів навчання, про
ефективну методичну роботу.
Про діяльність свого закладу розповідає директор НВК «віночок» Тетяна Митрофанова.
Колектив НВК «Віночок» розуміє, що одним із основних завдань є
створення розумного, розвивального, емоційного середовища, базуючись на
особистісно-орієнтованому підході, в якому кожна дитина знайде, чим
зайнятися, матиме змогу розвиватися, пізнавати нове, незвідане.
Працівники закладу спільно з батьками доклали чимало зусиль, щоб дітям
було затишно і комфортно. З любов’ю до дитини, з розумінням її потреб і
особливостей обладнаний кожний куточок в дошкільних групах та класних
кімнатах, зона відпочинку біля фонтану, яка потопає в квітковому
різнобарв’ї, та зона усамітнення під кронами фруктових та дикорослих
дерев.
Турбота про фізичне і психічне здоров’я дітей є найголовнішою. До
послуг дошкільнят – фізкультурно-оздоровчий блок «Цілюща краплинка»
(щоденна ранкова гімнастика, заняття та уроки з фізичного виховання,
проведення загартовуючих процедур, спортивна зала, медична кімната).
Дошкільнята, учні 1-4 класів та їх батьки є активними учасниками
спортивних свят, розваг та змагань, які проводять інструктор з
фізичного виховання В. П. Гаврілова та музичний працівник М. О. Цюпа.
В 2008-2009 навчальному році наш заклад брав участь в
конкурсі-огляді «На кращий стан фізичного виховання в дошкільному
закладі» і виборов право брати участь в республіканському етапі
конкурсу.
Вчать дітей творчо мислити, розвивають фантазію, наповнюють їхнє
життя цікавими іграми, створюють позитивну емоційну атмосферу в групі
талановитий вихователь Л. М. Савчук, яка ділилася власним досвідом з
вихователями-дошкільниками під час районного семінару, та молодий
педагог Ю. В. Моторна.
У чудовий світ казок, цікавих ігор та вправ запрошує своїх
найменших вихованців привітна, тендітна і завжди усміхнена вихователька
Н. В. Змієвська, яка приділяє велику увагу створенню предметно-ігрового
середовища в групі.
Вчить дітей жити серед однолітків, спілкуватися, адекватно
оцінювати свої вчинки та вчинки інших, формує у них життєву
компетенцію, озброює належним рівнем знань, умінь і навичок вихователь
старшої групи Т. А. Безручко.
В початковій ланці працює потужний творчий колектив вчителів, який
знаходиться в постійному пошуку нестандартного розв’язання
навчально-ви-ховних завдань. тут превалюють освітньо-педагогічні
технології. вчителям О. А. Борисенко, Н. Ф. Середич притаманна активна
пошукова, дослідницька діяльність, яка спонукає не тільки до одержання
і опрацювання нової інформації, але й до апробації власних напрацювань.
В. А. Остапчук та Н. В. Гінжул з любов’ю і повагою ставляться до
кожного учня, їх здібностей, інтересів, бажань та уподобань, створюючи
умови для формування творчої особистості дитини. Любов до танцю і пісні
передають дітям вчитель-хореограф Т. В. Матвієнко та вчитель музики М.
О. Цюпа, вихованці яких – активні учасники та призери шкільних та
районних конкурсів, фестивалів. Щоденно діти з нетерпінням чекають
зустрічей з вихователем групи продовженого дня Н. С. Панасенко, під час
яких можуть погратися в ігри, стати учасниками спортивних розваг,
дізнатися щось цікаве. А уроки футболу вчителя О. В. Крамаренка стали
улюбленими не тільки для хлопчиків, а й для дівчаток.
Цікаво й змістовно проходить позакласне життя в закладі.
Педагог-організатор О. І. Горденко спільно з вчителями, вихователями та
бібліотекарем О. М. Селіфоновою проводять цікаві виховні заходи, свята
та розваги, конкурси та вікторини.
Навчально-методичне забезпечення в закладі, створення умов для
підвищення професійного рівня педагогів здійснює досвідчений педагог,
заступник директора з навчально-виховної роботи Т. А. Теплюк.
Добрим словом хочеться відзначити і старшу медичну сестру О. А.
пустовар, завгоспа Т. Ю. Співак, кухарів Ю. В. Сіренко та О. В.
бабич, які дбали про організацію якісного харчування вихованців
закладу. Завдяки турботі міського голови В. Ф. Рибаченка та заступника
Л. М. Гриневич харчування було калорійним та якісним, в середньому ціна
одного дня в дошкіллі становить 11.00 грн.
Створюють затишок в закладі помічник вихователя Н. І. Черен, М. О.
Рижик, Л. А. Струк, техпрацівники А. А. Кошовенко, Г. А. Рудниченко,
Т. В. Бондар. Буяння зелені та чистота на території – це результат
роботи двірника Т. А. Довженко.
Мірилом нашої копіткої роботи є діти – веселі, життєрадісні,
відкриті у спілкуванні, які мають бажання вчитися, пізнавати нове,
активні учасники позакласного життя, районних конкурсів та фестивалів.
За результатами атестації 2008-2009 н. р. троє педагогів: О. А.
Борисенко, Т. А. Теплюк, В. А. Остапчук отримали вищу кваліфікаційну
категорію.
В роки незалежної України з’явилася
нова формація людей – приватні підприємці, одноосібники, фермери. Якщо
раніше свята справа по вирощуванню хліба покладалася на колективні
сільгосппідприємства, то нині вони стали рідкістю, а державу та її
народ годують нові сільгосптоваровиробники. Хто вони? На чому базується
фундамент їхньої роботи? Як вони живуть і чим займаються? Наша
розповідь про одного з них – фермера Новосергіївської сільської ради В.
О. Совщака.
Володимир Олексійович сам родом з
Новосергіївки, звідси його коріння. Тут закінчив школу, звідси пішов у
армію, а повернувшись, працював комсоргом у колгоспі ім. Енгельса.
Проявляючи з дитинства любов до техніки, майбутню професію обрав саме
цього профілю, закінчивши Мелітопольський інститут механізації. У
рідному селі й долю знайшов свою.
Про те, що підприємництву в нашому
районі надають «зелену вулицю», свідчить і відкриття в Баштанці
торгового дому по продажу меблів. Це гарне триповерхове приміщення по
вулиці Соборній (колишня Леніна), що стало окрасою райцентру, збудував
підприємець Олександр Андрощук. З якого б боку не заїхав у
Баштанку, ця будівля привертає увагу своєю архітектурною вишуканістю.
Це одне з небагатьох приміщень у місті,
збудованих з «нуля» за останніх десять років.
Магазин Олександр
Володимирович будував два з половиною роки, витративши більше мільйона
гривень. А починав він десять років тому з торгівлі меблями з
контейнера на ринку «Експрес». Облаштувавши дома в гаражі майстерню та
підібравши умільців, складали з готових матеріалів столи, стінки,
гарнітури тощо. Меблі Андрощука прикрашають кабінети багатьох установ,
організацій (в тому числі й редакції «Голосу Баштанщини»).
Життєвий шлях Ганни Іванівни Тріско – це
приклад служіння людям. Яку б справу їй не доручали, виконувала її з
високим почуттям обов’язку й відповідальності. Інакше вона просто не
могла. Народилася й виросла Ганна Іванівна в
Баштанці. У школі вчилася добре, тому в педінститут вступила без
проблем. Закінчила його перед самісіньким початком війни. З дипломом
вчителя поверталася в рідну Баштанку. Та війна внесла свої корективи.
Випускників педінституту відправили на фронт. Ганні не довелося воювати зі зброєю в
руках. Вона була медсестрою, виносила з поля бою поранених бійців,
рятувала їх від смерті у шпиталі, де працювала протягом трьох років. Коли в березні 1944 року прибула до
Миколаєва, одержала призначення на посаду інспектора обласного відділу
народної освіти. Та через два місяці її викликав перший секретар обкому
партії І. М. Філіпов і повідомив про призначення її редактором
баштанської районної газети «Під прапором Леніна».
З великою радістю і хвилюванням у серці хочу привітати жителів Баштанки
із значною історичною датою – 65-ою річницею визволення міста від
німецько-фашистських загарбників. Пам’ятайте цей день – 9 березня 1944
року. Саме тоді солдати Червоної Армії, в числі яких був і я, визволили
ваше місто від ворога. Я й сьогодні пам’ятаю ту весну й кровопролитні
бої не на життя, а на смерть.
Весною 1944 року наша армія, розвиваючи успішний наступ на 3
Українському фронті, визволяла міста і села Миколаївщини від окупантів.
Я був командиром розрахунку протитанкової зброї 86 окремого
гвардійського протитанкового ордена Олександра Невського дивізіону і
брав безпосередню участь у цих історичних боях. Відступаючи, ворог
чинив жорстокий опір, залишаючи після себе спалену й зриту вибухами
землю. Горіли будинки, школи, лікарні. Тільки в Баштанці німці спалили
більше 70 хат.
8 березня, прорвавши оборону ворога, наші війська вступили в Новий Буг.
В цей час 10 дивізія кінно-механізованого корпусу генерала Плієва, яку
підтримував вогнем наш 86 дивізіон, вступила у бій за визволення
Баштанки. Артилеристи вели прицільний вогонь по вогневих точках
противника прямою наводкою. Бої йшли за кожну вулицю, за кожен
будинок. Весна в тому році була дуже волога. Дрібна мряка змінювалась
густими туманами, через які важко було розпізнавати бойові точки
ворога. Дороги розвезло. Транспорт з продовольством і боєприпасами
відставав, однак це не зупиняло наступальний порив наших військ.
Як би нам не хотілося, але закони природи надто
суворі. Й нікуди не подінешся від сумних подій та гірких клопотів у
житті. Особливо багато турбот лягає на плечі рідних, коли помирає
дорога людина і в останні години треба бути не біля неї, а
організовувати спорядження її в останню дорогу. Тому дуже добре, що у
нашому районі працює магазин ритуальних товарів і послуг «Реквієм». кому вже випало скористатися його послугами, переконалися, настільки це зручно і надійно.
Пропонує такий вид обслуговування підприємець М. І.
Коновалик. У місті знають його як серйозну, мудру, порядну людину. Він
розуміє своїх відвідувачів з першого слова, ставить собі за мету не
просто заробити копійку у такому сумному бізнесі, а допомогти
ближньому, взявши на себе буквально все – від початку і до кінця
ритуалу.
– Нехай рідні побудуть біля небіжчика, а я беру на
себе всю організаційну роботу, – говорить Микола Іванович. Він сам
пережив горе розлуки зі своєю дружиною. Тож добре розуміє стан душі
родичів. От і замислився над тим, як звільнити їх від походів по різних
інстанціях.
Їздив у сусідні райони, обласні центри, вивчав цю
непросту справу. Бачила чимало підшивок журналів і прайс-листів із
ескізами оформлення домовин, вінків, інших похоронних аксесуарів. Ось
чому тут кожна річ виготовлена індивідуально і розрахована на будь-який
достаток і найвибагливіший смак.
В поліклініці райлікарні у першій
половині дня завжди багатолюдно. На другому поверсі під кожним
терапевтичним кабінетом чималі черги. Стиха перемовляються хворі,
здебільшого розповідаючи про свої хвороби.
По коридору ведуть тяжкохворого.
Старенький дідусь дуже важко дихає, сили покинули його і він безпомічно
повис на руках чоловіка і жінки, які буквально волочать його до дверей
одного з кабінетів. – Ми вже були тут на прийомі.
Направили на консультацію невропатолога і лікарка сказала, щоб заходили
без черги, – намагаються пояснити вони.
В самісінькому центрі Баштанки, на
впорядкованому «п’ятачку», де під розлогою софорою облаштоване місце
відпочинку для перехожих, влаштували побоїще четверо молодиків. Чубили
вони один одного не на жарт. З роз’юшених носів вже цебеніла кров. З
гурту хлопців лунала добірна, як кажуть, чотириповерхова лайка. І це
поруч із святими місцями – за кілька метрів стоїть освячений хрест,
неподалік будується нова церква, височіє пам’ятник героям Баштанської
республіки. Та хто ж нині гріха боїться?
Біля
одного з овочевих прилавків на ринку йде жвава торгівля. Продавець
привітно спілкується з покупцями, вихваляє свій товар і вправно
відважує картоплю, яблука, моркву. Інший покупець розпитує, що, почім.
– Хвилиночку, ось розрахуюся і все вам поясню, – люб’язно відповідає продавець і раптом німіє від несподіванки. – Я не
понял! – підходить до неї молодик. – що це за робота, люди стоять, а ти
повертаєшся, як корова. Тепер я розумію, чому товар залежується. За що
я тобі гроші плачу?
Припорошені сніжком та сковані морозами дрімають поля. А в затишному і
чистому, як у лікарняній лабораторії, приміщенні Баштанської районної
державної насіннєвої інспекції триває робота по забезпеченню урожаю
2009 року. Невеликий, дружний колектив досвідчених спеціалістів чаклує
над насінням, яке навесні висіватимуть в грунт.
Вони визначають якість посівного матеріалу, визначаючи схожість насіння.
Колектив насіннєвої інспекції невеликий. Це – провідний
агроном-насінник Л. В. Макаліш, агроном з насінництва І категорії А. І.
Півень, провідний агроном з аналітичної роботи О. П. Захарова, агроном
з аналітичної роботи І категорії Н. В. Махно, агроном ІІ
категорії Г. А. Рижик. Очолює інспекцію Л. М. Федорчук.
