|
В розділі матеріалів: 1762 Показано матеріалів: 1651-1665 |
Сторінки: « 1 2 ... 109 110 111 112 113 ... 117 118 » |
Бег это одно из самых простых действий которые могут способствовать борьбе с лишними килограммами , а так же помочь Вам с эмоциональной разгрузкой. Несомненно, и то, что бег является исключительно полезным делом для всего организма. Но, делая это неправильно можно нанести вред организму.
|
Найбільшим авторитетом спортсмен користується у любителів спиртного.
Цього
тижня «Вечірка» вже повідомляла про жахливі показники алкоголізму серед
дітей в нашій країні. Однією з головних причин його поширення наркологи
називають рекламу та участь у ній зірок спорту. Наша газета також
розповіла трагічну історію підлітка, який спився.
Він почав уживати спиртне, надивившись реклами за
участю знаменитого боксера Віталія Кличка. Ми вирішили з'ясувати, чи
існує наукове обґрунтування взаємозв'язку участі відомих людей в
рекламі алкоголю із зростанням алкоголізму, а також дізнатися про
причини, з яких популярні особистості вдаються до антигромадської
діяльності, підсаджуючи підлітків на чарку.
У Кличка завжди стоїть, коли йдеться про пиво
Рекламний
ролик для ТМ «Чернігівське» зняв Роджер Споттісвут - режисер
голлівудських блокбастерів, зокрема фільму про агента 007. За сюжетом
ролика молода людина за сприяння друзів влаштовується на роботу до
Фонду братів Кличків - благодійної організації з популяризації
здорового способу життя і навчання. Вдале працевлаштування цей молодик
святкує в компанії друзів за келихом рекламованого пива. У ролику
Віталій Кличко сидить з газетою в руках біля сфінкса на тлі єгипетських
пірамід. Рекламний слоган запевняє телеглядачів, що «За всім цим завжди
стоїть розумна голова».
Втім споживачі
рекламної продукції здебільшого не здогадуються, що переможцями завжди
залишаються розумники, які виробляють та продають алкогольні напої, а
зовсім не ті, хто їх активно купує. «Дивлячись численні рекламні ролики
за участі братів Кличків, я почав вважати, що вживання рекламованого
пива, та й алкоголю взагалі, приносить насолоду, і в цьому немає нічого
поганого», - каже підліток Руслан Черняк, який нині лікується від
алкогольної залежності.
Залишається тільки
здогадуватися, скількох підлітків штовхнула до склянки участь
всесвітньо відомих боксерів в рекламі алкогольного напою.
|
Дев’яносто років тому історія України закарбувала на
своїх скрижалях новий символ, який став невід'ємною складовою генетичної
пам'яті українського народу. Цей символ — Крути!
29 січня 1918 року українські юнаки-добровольці виступили на
захист Української Народної Республіки і прийняли на засніженому чернігівському
полі, біля залізничної станції Крути, нерівний бій із майже п'ятитисячною
армією, що її за наказом уряду більшовицької Росії було кинуто на захоплення
Києва. Основу українських добровольців склали понад 300 студентів Київських
вищих навчальних закладів та учні старших класів гімназій.
|
22 січня 1919 року відбулося об’єднання двох
суверенних українських держав – Української Народної Республіки і
Західно-Української Народної Республіки в одну самостійну соборну державу. На
довгому і тернистому шляху українського народу Акт Злуки УНР і ЗУНР – подія
великого історичного значення. Установлений Указом Президента України від 21
січня 1999 року, День Соборності України зараз є національним святом нашої
держави.
Президент України Віктор Андрійович Ющенко з нагоди
89-ї річниці проголошення Акта злуки Української Народної Республіки і
Західно-Української Народної Республіки та з метою належного відзначення у 2008
році Дня Соборності України видав Указ щодо відзначення у 2008 році Дня
Соборності України.
Боротьба за Українську Самостійну Соборну державу –
найбільш яскрава сторінка визвольних змагань українського народу в ХХ столітті.
|
Історія людства – це історія боротьби за права людини, природа якої
криється в антагонізмі стосунків між державою та громадянською
спільнотою. Цей антагонізм споконвіку проявлявся у прагненні держави
абсолютного контролю над суспільством і намаганні громадян обмежити цей
контроль, збільшити свою незалежність від влади, зменшити втручання
можновладців у своє життя.
Минули тисячоліття нім людство
наблизилося до Аристотелевого розуміння держави як спільноти вільних і
рівних людей зв'язаних між собою формою політичного устрою, засадами
якого є повага і захист прав людини.
Людству довелось пройти через
жахи Другої світової війни, щоб остаточно усвідомити цінність кожного
життя і зробити перші реальні кроки в напрямку захисту прав і свобод
людини.
Самим першим таким кроком на шляху до визнання цих
цінностей стало проголошення Загальної декларації прав людини ухваленої
Організацією Об‘єднаних Націй 10 грудня 1948 року. Цей документ і досі
вважається унікальним. В ньому вперше в історії людства права людини
трактувалися як такі, якими кожна людина наділена просто завдяки факту
свого існування і які є невід‘ємною складовою людського життя, а не як
пільги даровані державою. В Декларації найвищою цінністю було
проголошено людське життя, його безпеку, гідність та перераховані
громадянські, політичні, соціальні, культурні права людини, які кожна
держава зобов‘язана захищати силою закону.
|
Україна є державою з поліетнічною
структурою населення. Це зумовлено низкою історичних, етнокультурних,
економічних та геополітичних чинників. В країні проживають представники 133
національностей і народностей. Найчисельнішими етнонаціональними групами
населення є росіяни, білоруси, молдавани, кримські татари, болгари, угорці,
румуни, поляки, євреї, вірмени, греки, татари, цигани, азербайджанці, грузини, німці,
гагаузи.
Права та свободи громадян
різних національностей гарантуються та закріплені в Конституції України,
Декларації Прав національностей України та Законі України «Про національні
меншини в Україні».
Проте останні тенденції розвитку
сучасної суспільно-політичної ситуації у
світі свідчать про те, що загроза появи масової ксенофобії набуває дедалі більш
небезпечних форм. Дискримінація за етнічною, расовою та іншими ознаками можуть
спровокувати етноконфлікти, агресію між людьми різних культур та віросповідань
та ідеологічну нетерпимість. Всі ці небезпечні явища підривають принципи
демократії, призводять до порушення прав людини і, отже, становлять реальну
загрозу стабільному розвитку країни.
|
Відповідно до розділу 10
пункту 12 «Перехідні положення» Земельного кодексу України встановлено, що для
розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо
розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у власність,
здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених
пунктів - відповідні органи виконавчої влади. Відповідно до статті і Закону
України «Про оренду землі» від 2 жовтня 2003 року, оренда землі - це засноване
на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою,
необхідною орендареві для здійснення підприємницької діяльності та інших видів
діяльності. Дозвіл на виготовлення документації дає райдержадміністрація...
|
У
сім’ї мого батька – інваліда війни 1914 року Петра Івановича Бондаренка було
дев’ятеро дітей. Мали ми дві корівки та четверо коней. Тож сім’я не дуже
бідувала. Але влада, погрожуючи Сибіром, змусила батька вступити в колгосп. А
за ним на колгоспний двір пішла і наша худоба. Жити нам стало сутужно.
Особливо
скрутно було у 1932 році. Спочатку помер батько. Потім один за одним померли
брати та сестри. Тільки я та мама лишилися живими. У нашому селі була створена
спеціальна буксирна бригада, до якої входили сільські активісти Кіндрат
Хомутенко, Марина Кошова, Антон Донченко, Микола Гончаренко, Анто-ніна Лиха.
Вони ходили по селу й забирали в кожній хаті все, що бачили їстівне, незважаючи
на прокльони жінок і плач дітей.
|
Та
ось почалася колективізація. Земля і все інше перейшло до колгоспу. Залишилася стара
хатина, город та п’ятеро дітей. Город наполовину засівали житом. В 1933 році на
трудодні з колгоспу нічого не дали, ще й так звані «буксири» почали збирати
останнє, що ще було в людей дома.
Почався голод. Найстарша дівчинка Маруся пішла жити до своєї бабусі, хоч
і бабусі було скрутно.
Сім’ю
запідозрили, що вона переховує вдома хліб. Кілька разів допитували...
|
Не можу викинути з життя страшні
епізоди мого дитинства. Дуже добре пам’ятаю, як мені хотілося їсти. Щоночі мені
снився шматочок хліба. А мама часто плакала, бо нічим було нагодувати трьох дітей. Батька нашого арештували і
відправили на Соловки, бо він не хотів вступати до колгоспу. А нашу сім’ю
вважали куркульською, бо мали ми пару коней, корову, підводу та шість десятин землі.
Разом з батьком, Савелієм Івановичем Москаленком, арештували ще п’ятьох
сусідів. Сім’ї всіх арештованих виселили з хат разом з дітьми.
|
На світі я прожила чимало, тож
пам’ятаю голод і 1921-1922 років, і 1932-1933, і 1947 років. Найстрашніший з
них був голод 33-го. Взагалі то я сирота, батьків своїх не пам’ятаю. Коли ми
були ще малі (нас у сім’ї було п’ятеро), батьки померли від тифу. У 1932 році
мені було 22 роки, я вже була одружена й мала трьохрічного сина. Ми дуже важко
переживали зиму 1932-1933 років. Їсти було нічого. Навіть собак, які голодні
блукали по селу, люди поїли. Їли також котів та щурів. Страшний то був час. Я
навіть пам’ятаю, що в нашому селі Явкине було два випадки людоїдства: жінки
з’їли своїх дітей. Люди казали, що вони були не сповна розуму.
|
Я добре
пам’ятаю літо 1933 року. Мій батько Олександр Авер’янович Шевченко працював у
степу на косарці. Працюючи у полі, люди падали від голоду прямо на ниві. Батька
і су-сіда Желєзного привезли в один день зі степу знесилених і слабих. Того ж
дня вони й померли. Хоронили їх разом із сусідською дівчиною Яриною Гнатовою,
яка теж працювала в полі, в одній могилі на сільському кладовищі.
|
Зі здобуттям України незалежності
сколихнулися спогади про довго замовчуване болюче минуле. Ми маємо ще й ще раз
говорити про цю страхітливу трагедію – Голодомор 1932-1933 років, щоб слова
глибокої скорботи не лише дійшли до свідомості кожного, а й увійшли в його
серце.
Сьогодні ми ще раз хочемо
підкреслити всю значущість нинішнього активного процесу усвідомлення причин та
наслідків народної трагедії 1932-1933 років для історії України, для історії
всієї світової спільноти.
Ми не знали історію. А вона –
бездонна, невичерпна криниця духу, мудрості, перемог і страждань. Сьогодні, коли ми заходились будувати на
своїй землі свою домівку – державу, без
своєї кришталево чистої криниці не впоратись. Але з нашої історичної криниці,
починаючи з самісінького дна, належить вичерпати багато солоної від горя і сліз
води.
|
Лікарі центральної районної лікарні обговорили в
колективі статтю у газеті «Голос Баштанщини» «Охорона здоров’я потребує
посиленої уваги» і розраховують на те, що влада і преса прислухаються і до
їхнього бачення проблем, що піде тільки на користь надання медичної допомоги
населенню району.
Питання охорони здоров’я нації
сьогодні на особливому контролі у
державі. Особливим об’єктом уваги з боку медиків і з боку влади є сільська
медицина. Тут спрямовані зусилля на вдосконалення первинної медико-санітарної
допомоги населенню, на профілактику і лікування туберкульозу, раннє виявлення
онколо-гічної патології та профілактики серцево-судинних захворювань, які
сьогодні посідають перші місця в структурі смертності населення працездатного
віку, в т.ч. серед мешканців села.
В основу роботи з реформування
системи охорони здоров’я району покладено соціальні ініціативи Президента
України – розвиток первинної медичної допомоги і, особливо у сільській
місцевості, профілактика, і лікування серцево-судинних та цереброваскулярних
захворювань, охорона здоров’я материнства і дітей, подолання епідемії
туберкульозу і ВІЛ/СНІДу, боротьба з онкологічними захворюваннями. В області та
в Баштанському ра-йоні триває робота з організації закладів сімейної медицини.
В районі підготовлені 9 сімейних лікарів, функціонує 10 закладів загальної
практики/сімейної медицини, в т.ч. 1 у віддаленому мікрорайоні м. Баштанки, які
обслуговують 18848 осіб або 48% населення району.
|
Питанням постановки техніки на довгострокове
зберігання, проведення ремонту сільськогосподарської техніки був присвячений
семінар-нарада, що відбувся минулого тижня в райдержадміністрації. В його
роботі взяли участь керівники, головні інженери сільгосппідприємств, фермери,
керівники й спеціалісти служб АПК, сільські голови. Вів семінар голова
райдержадміністрації Валентин Кунпан.
Про першочергові завдання по
завершенню осіннього комплексу робіт та підготовці до посівної компанії 2008
року присутніх проінформував начальник управління агропромислового розвитку Юрій
Мельник. Зокрема, він наголосив на прискоренні збирання соняшника, якого
зібрано лише 70%, середня урожайність складає близько 7 цнт/га. Пізні строки
його сівби не дали можливості повноцінно визріти. Але навіть при вологості
15-22% його можна продавати з-під комбайна.
Чималий обсяг робіт належить
виконати й по оранці зябу. Грунту підготовлено на сьогодні 73,2%. Особливо слід
прискорити оранку зябу під посів ранніх зернових.
Ю. А. Мельник порушив питання
забезпеченості сільгосптовариств, господарств ....
|
|
|