Учёные выяснили, как курение провоцирует рак лёгких. Виновным оказалась перекись водорода, в обилии присутствующая в сигаретном дыме. Она обманывает рецептор, которым клетки "слышат" призывы организма к обновлению. Клетки начинают делиться бесконтрольно, и очень скоро начинается болезнь.

З 3 березня 2008 року в районі буде працювати пересувний флюорограф!!!

Цього тижня «Вечірка» вже повідомляла про жахливі показники алкоголізму серед дітей в нашій країні. Однією з головних причин його поширення наркологи називають рекламу та участь у ній зірок спорту. Наша газета також розповіла трагічну історію підлітка, який спився.

Він почав уживати спиртне, надивившись реклами за участю знаменитого боксера Віталія Кличка. Ми вирішили з'ясувати, чи існує наукове обґрунтування взаємозв'язку участі відомих людей в рекламі алкоголю із зростанням алкоголізму, а також дізнатися про причини, з яких популярні особистості вдаються до антигромадської діяльності, підсаджуючи підлітків на чарку.

У Кличка завжди стоїть, коли йдеться про пиво

Рекламний ролик для ТМ «Чернігівське» зняв Роджер Споттісвут - режисер голлівудських блокбастерів, зокрема фільму про агента 007. За сюжетом ролика молода людина за сприяння друзів влаштовується на роботу до Фонду братів Кличків - благодійної організації з популяризації здорового способу життя і навчання. Вдале працевлаштування цей молодик святкує в компанії друзів за келихом рекламованого пива. У ролику Віталій Кличко сидить з газетою в руках біля сфінкса на тлі єгипетських пірамід. Рекламний слоган запевняє телеглядачів, що «За всім цим завжди стоїть розумна голова».

Втім споживачі рекламної продукції здебільшого не здогадуються, що переможцями завжди залишаються розумники, які виробляють та продають алкогольні напої, а зовсім не ті, хто їх активно купує. «Дивлячись численні рекламні ролики за участі братів Кличків, я почав вважати, що вживання рекламованого пива, та й алкоголю взагалі, приносить насолоду, і в цьому немає нічого поганого», - каже підліток Руслан Черняк, який нині лікується від алкогольної залежності.

Залишається тільки здогадуватися, скількох підлітків штовхнула до склянки участь всесвітньо відомих боксерів в рекламі алкогольного напою.

Дев’яносто років тому історія України закарбувала на своїх скрижалях новий символ, який став невід'ємною складовою генетичної пам'яті українського народу. Цей символ — Крути!

29 січня 1918 року  українські юнаки-добровольці виступили на захист Української Народної Республіки і прийняли на засніженому чернігівському полі, біля залізничної станції Крути, нерівний бій із майже п'ятитисячною армією, що її за наказом уряду більшовицької Росії було кинуто на захоплення Києва. Основу українських добровольців склали понад 300 студентів Київських вищих навчальних закладів та учні старших класів гімназій.

22 січня 1919 року відбулося об’єднання двох суверенних українських держав – Української Народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки в одну самостійну соборну державу. На довгому і тернистому шляху українського народу Акт Злуки УНР і ЗУНР – подія великого історичного значення. Установлений Указом Президента України від 21 січня 1999 року, День Соборності України зараз є національним святом нашої держави.

Президент України Віктор Андрійович Ющенко з нагоди 89-ї річниці проголошення Акта злуки Української Народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки та з метою належного відзначення у 2008 році Дня Соборності України видав Указ щодо відзначення у 2008 році Дня Соборності України.

Боротьба за Українську Самостійну Соборну державу – найбільш яскрава сторінка визвольних змагань українського народу в ХХ столітті.

Україна є державою з поліетнічною структурою населення. Це зумовлено низкою історичних, етнокультурних, економічних та геополітичних чинників. В країні проживають представники 133 національностей і народностей. Найчисельнішими етнонаціональними групами населення є росіяни, білоруси, молдавани, кримські татари, болгари, угорці, румуни, поляки, євреї, вірмени, греки, татари, цигани, азербайджанці, грузини, німці, гагаузи.

Права та свободи громадян різних національностей гарантуються та закріплені в Конституції України, Декларації Прав національностей України та Законі України «Про національні меншини в Україні».

Проте останні тенденції розвитку сучасної суспільно-політичної ситуації у світі свідчать про те, що загроза появи масової ксенофобії набуває дедалі більш небезпечних форм. Дискримінація за етнічною, расовою та іншими ознаками можуть спровокувати етноконфлікти, агресію між людьми різних культур та віросповідань та ідеологічну нетерпимість. Всі ці небезпечні явища підривають принципи демократії, призводять до порушення прав людини і, отже, становлять реальну загрозу стабільному розвитку країни.

У сім’ї мого батька – інваліда війни 1914 року Петра Івановича Бондаренка було дев’ятеро дітей. Мали ми дві корівки та четверо коней. Тож сім’я не дуже бідувала. Але влада, погрожуючи Сибіром, змусила батька вступити в колгосп. А за ним на колгоспний двір пішла і наша худоба. Жити нам стало сутужно.

Особливо скрутно було у 1932 році. Спочатку помер батько. Потім один за одним померли брати та сестри. Тільки я та мама лишилися живими. У нашому селі була створена спеціальна буксирна бригада, до якої входили сільські активісти Кіндрат Хомутенко, Марина Кошова, Антон Донченко, Микола Гончаренко, Анто-ніна Лиха. Вони ходили по селу й забирали в кожній хаті все, що бачили їстівне, незважаючи на прокльони жінок і плач дітей.

Та ось почалася колективізація. Земля і все інше перейшло до колгоспу. Залишилася стара хатина, город та п’ятеро дітей. Город наполовину засівали житом. В 1933 році на трудодні з колгоспу нічого не дали, ще й так звані «буксири» почали збирати останнє, що ще було в людей дома. Почався голод. Найстарша дівчинка Маруся пішла жити до своєї бабусі, хоч і бабусі було скрутно.

Сім’ю запідозрили, що вона переховує вдома хліб. Кілька разів допитували...