|
В розділі матеріалів: 1756 Показано матеріалів: 1651-1665 |
Сторінки: « 1 2 ... 109 110 111 112 113 ... 117 118 » |
Відповідно до розділу 10
пункту 12 «Перехідні положення» Земельного кодексу України встановлено, що для
розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо
розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у власність,
здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених
пунктів - відповідні органи виконавчої влади. Відповідно до статті і Закону
України «Про оренду землі» від 2 жовтня 2003 року, оренда землі - це засноване
на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою,
необхідною орендареві для здійснення підприємницької діяльності та інших видів
діяльності. Дозвіл на виготовлення документації дає райдержадміністрація...
|
У
сім’ї мого батька – інваліда війни 1914 року Петра Івановича Бондаренка було
дев’ятеро дітей. Мали ми дві корівки та четверо коней. Тож сім’я не дуже
бідувала. Але влада, погрожуючи Сибіром, змусила батька вступити в колгосп. А
за ним на колгоспний двір пішла і наша худоба. Жити нам стало сутужно.
Особливо
скрутно було у 1932 році. Спочатку помер батько. Потім один за одним померли
брати та сестри. Тільки я та мама лишилися живими. У нашому селі була створена
спеціальна буксирна бригада, до якої входили сільські активісти Кіндрат
Хомутенко, Марина Кошова, Антон Донченко, Микола Гончаренко, Анто-ніна Лиха.
Вони ходили по селу й забирали в кожній хаті все, що бачили їстівне, незважаючи
на прокльони жінок і плач дітей.
|
Та
ось почалася колективізація. Земля і все інше перейшло до колгоспу. Залишилася стара
хатина, город та п’ятеро дітей. Город наполовину засівали житом. В 1933 році на
трудодні з колгоспу нічого не дали, ще й так звані «буксири» почали збирати
останнє, що ще було в людей дома.
Почався голод. Найстарша дівчинка Маруся пішла жити до своєї бабусі, хоч
і бабусі було скрутно.
Сім’ю
запідозрили, що вона переховує вдома хліб. Кілька разів допитували...
|
Не можу викинути з життя страшні
епізоди мого дитинства. Дуже добре пам’ятаю, як мені хотілося їсти. Щоночі мені
снився шматочок хліба. А мама часто плакала, бо нічим було нагодувати трьох дітей. Батька нашого арештували і
відправили на Соловки, бо він не хотів вступати до колгоспу. А нашу сім’ю
вважали куркульською, бо мали ми пару коней, корову, підводу та шість десятин землі.
Разом з батьком, Савелієм Івановичем Москаленком, арештували ще п’ятьох
сусідів. Сім’ї всіх арештованих виселили з хат разом з дітьми.
|
На світі я прожила чимало, тож
пам’ятаю голод і 1921-1922 років, і 1932-1933, і 1947 років. Найстрашніший з
них був голод 33-го. Взагалі то я сирота, батьків своїх не пам’ятаю. Коли ми
були ще малі (нас у сім’ї було п’ятеро), батьки померли від тифу. У 1932 році
мені було 22 роки, я вже була одружена й мала трьохрічного сина. Ми дуже важко
переживали зиму 1932-1933 років. Їсти було нічого. Навіть собак, які голодні
блукали по селу, люди поїли. Їли також котів та щурів. Страшний то був час. Я
навіть пам’ятаю, що в нашому селі Явкине було два випадки людоїдства: жінки
з’їли своїх дітей. Люди казали, що вони були не сповна розуму.
|
Я добре
пам’ятаю літо 1933 року. Мій батько Олександр Авер’янович Шевченко працював у
степу на косарці. Працюючи у полі, люди падали від голоду прямо на ниві. Батька
і су-сіда Желєзного привезли в один день зі степу знесилених і слабих. Того ж
дня вони й померли. Хоронили їх разом із сусідською дівчиною Яриною Гнатовою,
яка теж працювала в полі, в одній могилі на сільському кладовищі.
|
Зі здобуттям України незалежності
сколихнулися спогади про довго замовчуване болюче минуле. Ми маємо ще й ще раз
говорити про цю страхітливу трагедію – Голодомор 1932-1933 років, щоб слова
глибокої скорботи не лише дійшли до свідомості кожного, а й увійшли в його
серце.
Сьогодні ми ще раз хочемо
підкреслити всю значущість нинішнього активного процесу усвідомлення причин та
наслідків народної трагедії 1932-1933 років для історії України, для історії
всієї світової спільноти.
Ми не знали історію. А вона –
бездонна, невичерпна криниця духу, мудрості, перемог і страждань. Сьогодні, коли ми заходились будувати на
своїй землі свою домівку – державу, без
своєї кришталево чистої криниці не впоратись. Але з нашої історичної криниці,
починаючи з самісінького дна, належить вичерпати багато солоної від горя і сліз
води.
|
Лікарі центральної районної лікарні обговорили в
колективі статтю у газеті «Голос Баштанщини» «Охорона здоров’я потребує
посиленої уваги» і розраховують на те, що влада і преса прислухаються і до
їхнього бачення проблем, що піде тільки на користь надання медичної допомоги
населенню району.
Питання охорони здоров’я нації
сьогодні на особливому контролі у
державі. Особливим об’єктом уваги з боку медиків і з боку влади є сільська
медицина. Тут спрямовані зусилля на вдосконалення первинної медико-санітарної
допомоги населенню, на профілактику і лікування туберкульозу, раннє виявлення
онколо-гічної патології та профілактики серцево-судинних захворювань, які
сьогодні посідають перші місця в структурі смертності населення працездатного
віку, в т.ч. серед мешканців села.
В основу роботи з реформування
системи охорони здоров’я району покладено соціальні ініціативи Президента
України – розвиток первинної медичної допомоги і, особливо у сільській
місцевості, профілактика, і лікування серцево-судинних та цереброваскулярних
захворювань, охорона здоров’я материнства і дітей, подолання епідемії
туберкульозу і ВІЛ/СНІДу, боротьба з онкологічними захворюваннями. В області та
в Баштанському ра-йоні триває робота з організації закладів сімейної медицини.
В районі підготовлені 9 сімейних лікарів, функціонує 10 закладів загальної
практики/сімейної медицини, в т.ч. 1 у віддаленому мікрорайоні м. Баштанки, які
обслуговують 18848 осіб або 48% населення району.
|
Питанням постановки техніки на довгострокове
зберігання, проведення ремонту сільськогосподарської техніки був присвячений
семінар-нарада, що відбувся минулого тижня в райдержадміністрації. В його
роботі взяли участь керівники, головні інженери сільгосппідприємств, фермери,
керівники й спеціалісти служб АПК, сільські голови. Вів семінар голова
райдержадміністрації Валентин Кунпан.
Про першочергові завдання по
завершенню осіннього комплексу робіт та підготовці до посівної компанії 2008
року присутніх проінформував начальник управління агропромислового розвитку Юрій
Мельник. Зокрема, він наголосив на прискоренні збирання соняшника, якого
зібрано лише 70%, середня урожайність складає близько 7 цнт/га. Пізні строки
його сівби не дали можливості повноцінно визріти. Але навіть при вологості
15-22% його можна продавати з-під комбайна.
Чималий обсяг робіт належить
виконати й по оранці зябу. Грунту підготовлено на сьогодні 73,2%. Особливо слід
прискорити оранку зябу під посів ранніх зернових.
Ю. А. Мельник порушив питання
забезпеченості сільгосптовариств, господарств ....
|
На сьогодні процес упровадження
передових інформаційних технологій в документообіг платників з податковими
органами набирає значних обертів. Податкова звітність в електронному вигляді
надає можливість платникам податків надсилати податкову звітність на
електронних но-сіях. Якщо платник не має можливості надсилати звітність в
електронному вигляді, він може поки що подавати її до податкової інспекції у
паперовому вигляді. Але подання звітів за допомогою Інтернету значно зменшує
обсяги паперового документообігу і скорочує час проведення перевірок. Електронна
звітність суттєво спрощує роботу бухгалтера, оскільки допущені при складанні
звітності помилки одразу ж стають помітними. Програмне забезпечення електронної
звітності автоматично виконує чимало спе-ціальних розрахунків, самостійно
визначає допущені неточності тощо.
|
1 листопада
2007 року розпочалася реєстрація учасників зовнішнього незалежного оцінювання у
2008 році. Реєстрація триватиме до 20 лютого 2008 року. Випускники
загальноосвітніх навчальних закладів 2008 року реєструються за місцем їхнього
постійного навчання.
Реєстрація
випускників загальноосвітніх навчальних закладів попередніх років, а також
учнів, студентів професійно-технічних навчальних закладів, вищих навчальних
закладів І - II рівнів акредитації здійснюється за місцем їхнього проживання в
єдиному в межах району (міста) пункті реєстрації.
|
Якщо
власник або уповноважений ним орган заборгував вам заробітну плату або порушує
терміни її виплати, то прискорити вирішення цього питання може звернення до
суду щодо примусового стягнення боргу. Це найбільш дієвий захід по поверненню
заборгованої заробітної плати.
Для
вирішення питання стягнення боргу в примусовому порядку необхідно особисто
звернутися з позовною заявою до районного суду, розташованого за місцем
проживання, або за місцем розташування підприємства....
====== >
|
Атестація робочих місць за умовами
праці – це комплексна оцінка всіх факторів виробничого середовища і
трудового процесу, що впливають на здоров’я і працездатність працівників у
процесі трудової діяльності. Основна мета атестації полягає у регулюванні
відносин між власником та працівником у галузі реалізації прав на здорові і
безпечні умови праці.
Згідно з реєстром на 51
підприємстві, установі та організації району підлягає атестації 257 робочих
місць, що мають шкідливі та небезпечні умови праці.
Атестація робочих місць з умов
праці проведена на 29 підприємствах і атестовано 198 робочих місця, або 77% до
загальної кількості робочих місць, що підлягають атестації.
|
20 листопада в
Баштанському районі відбувся день обласної ради. Одинадцять робочих груп у складі
заступників голови, працівників облради та представників районної влади
побували у всіх 19 сільських радах району. Мета об’їзду, зазначила голова обласної ради Т. В.
Демченко, не інспектування чи перевірка з метою виявлення недоліків, а, перш за
все, надання практичної допомоги місцевій владі, спільний пошук варіантів
вирішення проблем со-ціальної сфери. Це ще й своєрідний іспит представницьких
органів влади на місцях з питань місцевої демократії.
День обласної ради складався з трьох етапів: об’їзд сільських
рад, особистий прийом громадян головою обласної ради Т. В. Демченко та нарада з
активом району.
|
Протоієрей Олександр Дацюк
О, Боже! Чи настане знов світання? Чи оживе мій виморений люд? Чи може, це вже оргія остання розбійників кривавих та іуд?
Неврожаї? Стихійні лиха? -...
«Так писав про Голодомор український поет з Івано-Франківщини Роман Юзва.
Щороку
у ці дні листопада так важко знову і знову гортати криваві сторінки
нашої Української історії, які довго замовчувалися сліпоглухонімим
тоталітарним режимом.
Воістину,
важко без жаху згадувати дні «Диявольського посту» 1932 - 33-го років,
адже відчуваєш душевний біль, гіркоту, безпорадність та сум, читаючи
про безупинний ряд людських страждань, несправедливих судів, інтриг,
заслань та зухвалих вбивств, коли гинули цілими родинами, селами, коли
на межі знищення опинився увесь український народ.
|
|
|