Цього тижня «Вечірка» вже повідомляла про жахливі показники алкоголізму серед дітей в нашій країні. Однією з головних причин його поширення наркологи називають рекламу та участь у ній зірок спорту. Наша газета також розповіла трагічну історію підлітка, який спився.

Він почав уживати спиртне, надивившись реклами за участю знаменитого боксера Віталія Кличка. Ми вирішили з'ясувати, чи існує наукове обґрунтування взаємозв'язку участі відомих людей в рекламі алкоголю із зростанням алкоголізму, а також дізнатися про причини, з яких популярні особистості вдаються до антигромадської діяльності, підсаджуючи підлітків на чарку.

У Кличка завжди стоїть, коли йдеться про пиво

Рекламний ролик для ТМ «Чернігівське» зняв Роджер Споттісвут - режисер голлівудських блокбастерів, зокрема фільму про агента 007. За сюжетом ролика молода людина за сприяння друзів влаштовується на роботу до Фонду братів Кличків - благодійної організації з популяризації здорового способу життя і навчання. Вдале працевлаштування цей молодик святкує в компанії друзів за келихом рекламованого пива. У ролику Віталій Кличко сидить з газетою в руках біля сфінкса на тлі єгипетських пірамід. Рекламний слоган запевняє телеглядачів, що «За всім цим завжди стоїть розумна голова».

Втім споживачі рекламної продукції здебільшого не здогадуються, що переможцями завжди залишаються розумники, які виробляють та продають алкогольні напої, а зовсім не ті, хто їх активно купує. «Дивлячись численні рекламні ролики за участі братів Кличків, я почав вважати, що вживання рекламованого пива, та й алкоголю взагалі, приносить насолоду, і в цьому немає нічого поганого», - каже підліток Руслан Черняк, який нині лікується від алкогольної залежності.

Залишається тільки здогадуватися, скількох підлітків штовхнула до склянки участь всесвітньо відомих боксерів в рекламі алкогольного напою.

У 1965 році на околиці Літок, поблизу Дарницького кладовища, екскаваторник Іван Микитась навантажував будівельний кар'єрний пісок. І раптом наткнувся на людські кістки й рештки напівзотлілого військового спорядження. Роботи вмить були припинені. Чутка про подію облетіла село. Старші люди згадали, що на цьому місці колись були поховані українські вояки, закатовані більшовиками-муравйовцями у січні 1918 року. Але з клубка подій далеких років важко було чітко визначити, до яких формувань вони належали, скільки часу перебували в Літках, які мали імена. Разом із старшими людьми час забрав багато спогадів. Тим паче люди тоді більше мовчали, ніж говорили. Лише кілька років тому, коли молодь активніше зацікавилася історією краю, а старші люди стали трохи менше боятися, прояснилися обставини бою і поховання полеглих.

 НАБій із муравйовцями

У січні 1918 року в Літки, що за 45 кілометрів від столиці, зайшов загін війська Української Народної Республіки. Молоді вояки мали дружні стосунки з тутешніми мешканцями, в яких поселилися по двоє-четверо. Пе­реказують, що один з військових, Гриць із Козельця, навіть хотів одружитися з якоюсь літківською дівчиною. Озброєння в юнаків було легке - гвинтівки і кілька кулеметів. Як згадує 87-річний очевидець тих подій Петро Михайлович Юрченко, уенерівці купували харчі в селян або, в крайньому разі, просили молоко і яйця. Інакше було, коли в містечко зайшли більшовики. Вони вимагали й силою забирали продукти.

Загін більшовиків-мурав­йовців напав на Літки несподівано.......

    «Неотапливаемые библиотеки, истлевшие музейные экспонаты, закрытые книжные магазины, экскаваторы на местах исторических памятников, бездомные художники, рейдерские атаки на галереи, разворованные киностудии, разрушенные кинотеатры, небоскребы среди исторических центров, нашествие иностранного китча... Это - наше настоящее и будущее наших детей» - так описана Украина ХХІ века в обращении «Украина - зона культурного бедствия». Полностью соглашаюсь с таким выводом. Однако видеть причину культурного упадка лишь в необразованных и некультурных руководителях - значит, заметить лишь иголку в стоге сена.

    Напомню о делах давно минувших дней... Сразу же по окончании холодной войны общество пришло к пониманию: ядерная война не определит победителей, но уничтожит материальные ценности. Это и привело к отказу от концепции ядерного сдерживания и переходу к концепции сетевой войны.

    Она основывается на манипулировании сознанием граждан в нужном направлении посредством владения и управления информацией. Современные сетевые конфликты разворачиваются прежде всего в культурной сфере человеческого общества, а не только экономической и политической.

    Предметом современной сетевой войны является духовный мотив. Мотив ценностей. Причем с отказом от обычных этических норм, так как традиционные мораль и этика, по мнению идеологов этой войны, мешают ее эффективности. Возможность влиять на человека, на его поведение, мысли, поступки превращается в опаснейшее оружие. Сегодня информация становится сильнее атомной бомбы.

    События, происходящие в последние годы в Украине, свидетельствуют о наличии именно такой войны и у нас. Причем войны тотальной. Во всех сферах жизни. Приведу лишь несколько примеров.

Самые объективные знания по истории человеческой цивилизации можно почерпнуть из археологии, которую трудно заставить обслуживать сиюминутные интересы политиков. Хуже мы знаем историю средних веков, совсем плохо - новое время и... абсолютно не знаем новейшую историю. Что такое «помаранчевая революция», «кучмизм», «украинская олигархия»? Об этом станет известно лет через 100, когда причинно-следственная связь сегодняшних явлений полностью исчерпает себя во времени.

В ХXI веке мы расстаемся с легендами века ХХ. Процесс очень болезненный для тех, кто пережил репрессии, голодомор и войну. Пожилые люди страдают, когда вместе с внуками читают учебники по истории Украины. У стариков «в глухих файлах» сохранилась эмоциональная память, им очень хочется крикнуть: «Вранье! Все было не так!..»

Немецкие штрафные батальоны

 
- ... война это целый мир... даже не мир, а способ существования цивилизации. Индекс ценности человеческой жизни стремится к нулю. Люди привыкают к этому и спокойно живут. Если ребенок родился на войне, вырос и погиб, то он просто не узнал другого бытия, не узнал другой свободы, справедливости и счастья...

Я сижу в кафешке и беседую с Сергеем Березным о его работе. Березный - старый приятель, и нас связывает общее прошлое. Работает преподавателем в музучилище, по совместительству - старшим редактором областной межведомственной комиссии по вопросам увековечивания памяти жертв войн, политических репрессий и голодомора. Комиссия образована очень давно по инициативе Кабинета Министров, но реально начала действовать только при последнем Президенте Украины.

- Война - неправильная реальность, никто долго в ней жить не может...

- Еще как могут, - перебивает собеседник, - если бы на войне нельзя было жить, то ее не было б вообще. В условиях ядерной войны существование невозможно, поэтому она бессмысленна.....

Дев’яносто років тому історія України закарбувала на своїх скрижалях новий символ, який став невід'ємною складовою генетичної пам'яті українського народу. Цей символ — Крути!

29 січня 1918 року  українські юнаки-добровольці виступили на захист Української Народної Республіки і прийняли на засніженому чернігівському полі, біля залізничної станції Крути, нерівний бій із майже п'ятитисячною армією, що її за наказом уряду більшовицької Росії було кинуто на захоплення Києва. Основу українських добровольців склали понад 300 студентів Київських вищих навчальних закладів та учні старших класів гімназій.

22 січня 1919 року відбулося об’єднання двох суверенних українських держав – Української Народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки в одну самостійну соборну державу. На довгому і тернистому шляху українського народу Акт Злуки УНР і ЗУНР – подія великого історичного значення. Установлений Указом Президента України від 21 січня 1999 року, День Соборності України зараз є національним святом нашої держави.

Президент України Віктор Андрійович Ющенко з нагоди 89-ї річниці проголошення Акта злуки Української Народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки та з метою належного відзначення у 2008 році Дня Соборності України видав Указ щодо відзначення у 2008 році Дня Соборності України.

Боротьба за Українську Самостійну Соборну державу – найбільш яскрава сторінка визвольних змагань українського народу в ХХ столітті.

Яценюк считает необходимым изменить систему местных выборов

Україна є державою з поліетнічною структурою населення. Це зумовлено низкою історичних, етнокультурних, економічних та геополітичних чинників. В країні проживають представники 133 національностей і народностей. Найчисельнішими етнонаціональними групами населення є росіяни, білоруси, молдавани, кримські татари, болгари, угорці, румуни, поляки, євреї, вірмени, греки, татари, цигани, азербайджанці, грузини, німці, гагаузи.

Права та свободи громадян різних національностей гарантуються та закріплені в Конституції України, Декларації Прав національностей України та Законі України «Про національні меншини в Україні».

Проте останні тенденції розвитку сучасної суспільно-політичної ситуації у світі свідчать про те, що загроза появи масової ксенофобії набуває дедалі більш небезпечних форм. Дискримінація за етнічною, расовою та іншими ознаками можуть спровокувати етноконфлікти, агресію між людьми різних культур та віросповідань та ідеологічну нетерпимість. Всі ці небезпечні явища підривають принципи демократії, призводять до порушення прав людини і, отже, становлять реальну загрозу стабільному розвитку країни.