Демократия – жалкая система. Единственно,
что говорит в ее пользу, так это то, что она
 в восемь раз лучше остальных систем.
Ее главный порок в том, что ее лидеры – лишь
отражение выборщиков, то есть они стоят
на страшно низком уровне. Но чего же от них ждать?
От лидеров.

В жизни каждый может ошибиться в выборе. Избиратель тем более. Но может ли ошибиться в выборе депутат, который к тому же еще и носит майку лидера? Отвечаю с полной уверенностью: «Не может, но ведь часто ошибается».

Долго смотрел на происходившие события в органах власти, особенно «интересной» была работа органов местного самоуправления, избранных в 2006 году. Не просто равнодушно смотрел. За эти полтора года перестал уже удивляться и смеяться, но еще пытаюсь доказывать и отстаивать, особенно нормы его величества Закона. Демократия, но почему-то иногда плакать хочется.

Погожого осіннього дня 1977 року в Баштанці гостинно відчинив двері новий дошкільний заклад – ясла-сад «Чебурашка». Гарне двоповерхове приміщення з блакитними вікнами вдало вписалося в один із затишних куточків міста і стало рідним домом для більше сотні дітей.

Очолила заклад Валентина Іванівна Лупіна – досвідчений педагог, майстер своєї справи, яка все життя присвятила вихованню малюків. Таких же закоханих у роботу підбирала вона й працівників, формувала групи дітей.

У сім’ї мого батька – інваліда війни 1914 року Петра Івановича Бондаренка було дев’ятеро дітей. Мали ми дві корівки та четверо коней. Тож сім’я не дуже бідувала. Але влада, погрожуючи Сибіром, змусила батька вступити в колгосп. А за ним на колгоспний двір пішла і наша худоба. Жити нам стало сутужно.

Особливо скрутно було у 1932 році. Спочатку помер батько. Потім один за одним померли брати та сестри. Тільки я та мама лишилися живими. У нашому селі була створена спеціальна буксирна бригада, до якої входили сільські активісти Кіндрат Хомутенко, Марина Кошова, Антон Донченко, Микола Гончаренко, Анто-ніна Лиха. Вони ходили по селу й забирали в кожній хаті все, що бачили їстівне, незважаючи на прокльони жінок і плач дітей.

Та ось почалася колективізація. Земля і все інше перейшло до колгоспу. Залишилася стара хатина, город та п’ятеро дітей. Город наполовину засівали житом. В 1933 році на трудодні з колгоспу нічого не дали, ще й так звані «буксири» почали збирати останнє, що ще було в людей дома. Почався голод. Найстарша дівчинка Маруся пішла жити до своєї бабусі, хоч і бабусі було скрутно.

Сім’ю запідозрили, що вона переховує вдома хліб. Кілька разів допитували...

Зі здобуттям України незалежності сколихнулися спогади про довго замовчуване болюче минуле. Ми маємо ще й ще раз говорити про цю страхітливу трагедію – Голодомор 1932-1933 років, щоб слова глибокої скорботи не лише дійшли до свідомості кожного, а й увійшли в його серце.

Сьогодні ми ще раз хочемо підкреслити всю значущість нинішнього активного процесу усвідомлення причин та наслідків народної трагедії 1932-1933 років для історії України, для історії всієї світової спільноти.

Ми не знали історію. А вона – бездонна, невичерпна криниця духу, мудрості, перемог і страждань. Сьогодні, коли ми заходились будувати на своїй землі свою домівку – державу, без своєї кришталево чистої криниці не впоратись. Але з нашої історичної криниці, починаючи з самісінького дна, належить вичерпати багато солоної від горя і сліз води.

Лікарі центральної районної лікарні обговорили в колективі статтю у газеті «Голос Баштанщини» «Охорона здоров’я потребує посиленої уваги» і розраховують на те, що влада і преса прислухаються і до їхнього бачення проблем, що піде тільки на користь надання медичної допомоги населенню району.

Питання охорони здоров’я нації сьогодні на особливому контролі у державі. Особливим об’єктом уваги з боку медиків і з боку влади є сільська медицина. Тут спрямовані зусилля на вдосконалення первинної медико-санітарної допомоги населенню, на профілактику і лікування туберкульозу, раннє виявлення онколо-гічної патології та профілактики серцево-судинних захворювань, які сьогодні посідають перші місця в структурі смертності населення працездатного віку, в т.ч. серед мешканців села.

В основу роботи з реформування системи охорони здоров’я району покладено соціальні ініціативи Президента України – розвиток первинної медичної допомоги і, особливо у сільській місцевості, профілактика, і лікування серцево-судинних та цереброваскулярних захворювань, охорона здоров’я материнства і дітей, подолання епідемії туберкульозу і ВІЛ/СНІДу, боротьба з онкологічними захворюваннями. В області та в Баштанському ра-йоні триває робота з організації закладів сімейної медицини. В районі підготовлені 9 сімейних лікарів, функціонує 10 закладів загальної практики/сімейної медицини, в т.ч. 1 у віддаленому мікрорайоні м. Баштанки, які обслуговують 18848 осіб або 48% населення району.

Про першочергові завдання по завершенню осіннього комплексу робіт та підготовці до посівної компанії 2008 року присутніх проінформував начальник управління агропромислового розвитку Юрій Мельник. Зокрема, він наголосив на прискоренні збирання соняшника, якого зібрано лише 70%, середня урожайність складає близько 7 цнт/га. Пізні строки його сівби не дали можливості повноцінно визріти. Але навіть при вологості 15-22% його можна продавати з-під комбайна.

Чималий обсяг робіт належить виконати й по оранці зябу. Грунту підготовлено на сьогодні 73,2%. Особливо слід прискорити оранку зябу під посів ранніх зернових.

Ю. А. Мельник порушив питання забезпеченості сільгосптовариств, господарств ....

1 листопада 2007 року розпочалася реєстрація учасників зовнішнього незалежного оцінювання у 2008 році. Реєстрація триватиме до 20 лютого 2008 року. Випускники загальноосвітніх навчальних закладів 2008 року реєструються за місцем їхнього постійного навчання.

Реєстрація випускників загальноосвітніх навчальних закладів попередніх років, а також учнів, студентів професійно-технічних навчальних закладів, вищих навчальних закладів І - II рівнів акредитації здійснюється за місцем їхнього проживання в єдиному в межах району (міста) пункті реєстрації.